Садовий зняв свою кандидатуру на користь Гриценка. У нього, мовляв, 4%, а у Гриценка 9%. Звідки така соціологія і наскільки вона відповідає реальності ніхто толком не знає і, мабуть, не узнає..
Звісно, автоматичного перетікання електорату Садового не буде. Але. Цілком може трапитися ефект відродження надій на третього «не з коміків». Безперечно, це удар по перспективах Тимошенко.
Втім, якщо з президентськими виборами у Гриценка з Садовим станеться найбільш ймовірне, тобто «проліт», скоріше за все, це об’єднання матиме продовження на парламентських виборах. Логіку українського виборця вловити важко – він і більші ніж у «Самопомочі» партійні заслуги благополучно забував.
Згадаємо, лишень, історію «Народного фронту». Свої «премію за новизну і народні сподівання» партія Садового уже зняла на попередніх виборах і для того, щоби продовжувати своє парламентське буття аргументів у них явно не вистачає.
Натомість, мають місце спогади, які однозначно демотивують свідомого виборця, на кшталт ганебного возюкання на виборах мера Кривого Рогу.
Ну от і придумалося дещо новеньке: змученому електорату може сподобатися оптимістичний меседж – «вони все-таки об’єднуються!»
Між тим, у партії Гриценка, нарешті, з’являться якісь помітні люди, що вивищуватимуться над рівним шаром «невідомо кого».
Чим-чим, а умінням підбирати «медійних» людей з добре підвішеним язиком «Самопоміч» завжди відзначалася.
Leave a Reply