Вони крадуть нашу увагу

Цілі індустрії працюють над тим, щоби привернути і втримати нашу увагу. Як дати їм відсіч і повернути собі право на власну зосередженість?

Мозок сучасної людини, працюючи на високих обертах, постійно перемикається з одного завдання на інше.

Майже чверть опитаних британців розповіли, що з ними траплявся нещасний випадок через неуважність на вулиці.

Коли вони йшли, опустивши голови і втупившись у смартфон, вони могли зненацька врізатись у ліхтарний стовп.

Здається, у нас серйозна криза дефіциту уваги. Але чи є “ліки” від неуважності? І хто краде нашу спроможність зосереджуватись?

Вони крадуть наш час

Соціальні мережі, адресна реклама, мобільні додатки…

Великі ІТ-компанії навчилися монетизувати прокрастинацію і системно, в промислових масштабах, цуплять нашу увагу.

“Більшість із нас не усвідомлюють, що відбувається”, – каже Белінда Пармар, у минулому – ІТ-пропагандистка, а нині – керівниця власної компанії The Empathy Business.

Вона веде активну кампанію проти залежності від ІТ, яка погано впливає на психічне здоров’я людей.

“Індустрія технологій постійно переконує, що робить світ ближчим, але насправді її основна мета – забирати час”, – підкреслює Пармар і додає, що деякі компанії, зокрема розважальна платформа Netflix, навіть не приховують цього.

 

“Коли керівник Netflix Рід Гастінгс повідомляє вам, що ваш сон – головний конкурент їхньої компанії, варто задуматись, – каже Пармар. – Хіба здатна людина з хронічним недосипанням щодня бути уважною?”

Джеймс Вільямс, колишній штатний працівник Google, теж змінив думку про технології, бо цінності великих ІТ-компаній принципово відмінні від його власних.

Їхнє завдання, каже він, максимально збільшити кількість кліків, переглядів та обсяг часу, який люди витрачають на їхні продукти. Та за умов, коли тебе оточують технології, виявилося, що геть неможливо звільнити свій власний простір для роздумів.

Вільямс порівнює користувачів технологій із кріпаками, а великі ІТ-компанії – з панами. Але сьогодні, зазначає він, “кріпацтво полягає не у фізичній праці, а в рабському становищі нашої уваги”.

Вони крадуть нашу увагу

Про потребу невпинно зазирати в телефон говорить викладач Колумбійського університету Тім Ву. За його словами, причина криється в так званому режимі безсистемної винагороди.

Після низки експериментів цю залежність виявив знаменитий психолог, професор Гарвардського університету Б.Ф. Скіннер.

Він з’ясував, що голуби ставали більш залежними від дзьобання кнопки, яка насипає насіння, якщо не знали, коли саме це насіння посиплеться.

Ву зазначає, що непослідовні стимули винагороди добре відомі своєю здатністю викликати найбільшу залежність. Яскравим прикладом цього є гральні автомати.

Тож ми, геть як ті голуби, що дзьобають кнопку, тиснемо на екрани телефонів. Часто розчаровуємося, але інколи знаходимо і щось цікаве: наприклад, інформативну статтю.

І це змушує нас повертатися знову і знову.

“Ви витрачаєте години, дні, тижні та місяці свого життя на якісь абсолютно непотрібні речі”, – підсумовує Ву.

А чи є спосіб зупинити безконтрольне блукання розуму?

Повернути своє

Автор бестселерів і експерт з поведінки споживачів Нір Еял знає всі трюки, до яких вдаються ІТ-компанії, аби полонити нашу увагу. Ще б пак – колись він сам їх навчав це робити.

Еял пропонує план відсічі технологіям, що складається з чотирьох кроків.

Крок 1 – взяти під контроль внутрішні тригери. Розсіяння уваги – це зазвичай спосіб уникнути чогось незручного. З’ясуйте, що саме вам муляє, і контролюйте це.

Крок 2 – виділити окремий час для неуважності. Таким чином ви усунете відчуття загарбницького втручання. Впишіть у план дня окрему годину “на соцмережі”.

Крок 3 – усунути зовнішні тригери. Вимкніть сповіщення та інші сигнали, що змушують відволікатися.

Крок 4 – запобігати неуважності. Встановіть мобільний додаток, який обмежує кількість часу, який ви проводите з телефоном у руках.

Ключовий фактор – самосвідомість. Щойно ви усвідомите, що телефон чи планшет заважають, ви почнете їх уникати.

Повна темрява

Діти й дорослі “стають усе більш залежними коштом спілкування з живими людьми”, – коментує Сюзен Маусгарт, австралійська журналістка й мати.

Жінку страшенно дратувала одержимість рідних усілякими гаджетами і пов’язана з цим неуважність.

Саме тому було прийнято рішення на півроку вимкнути всі телефони й комп’ютери.

 

“Я хотіла, щоб мої рідні дивились одне одному в очі й спілкувалися. Щоб вечеряли не похапцем, аби швидше повернутися до месенджера та YouTube. Я хотіла повернути собі сім’ю”, – пояснює Маусгарт.

І як, вдалося?

Під час експерименту члени сім’ї справді більше спілкувалися, але також потерпали від нудьги.

Переосмисливши ставлення до електронних пристроїв, через півроку журналістка була готова повернути їх у своє життя. Вона неохоче визнає: того дня, коли знову ввімкнула пристрої, немовби настало Різдво.

Тож вимкнути електронні пристрої – не варіант. Але як ще можна зарадити?

Реформа в ІТ

На думку Джеймса Вільямса, ключ до розв’язання проблеми – створити нову систему етики, якій підпорядковуватиметься вся “індустрія уваги”.

“Намагання полонити увагу людей заради самої цієї уваги треба визнати негідним вчинком, різновидом зла, – переконаний Вільямс. – Якщо наша етика й цінності не задаватимуть напрямок розвитку технологій, то його задаватиме щось інше”.

Разом з іншими “повстанцями” індустрії уваги він створив компанію Time Well Spent (Час, проведений добре) і тепер вимагає від виробників мобільних додатків змінити підхід до дизайну продуктів.

“Ці компанії стверджують, що хочуть покращити нам життя, тоді як насправді забирають у нас найцінніше, що може бути, – нашу увагу”, – пояснює він.


Але ж увага – не товар широкого вжитку, а наш власний стан, який ми здатні контролювати. То, може, змінюватись потрібно не ІТ-компаніям, а нам самим?

“У вас немає шансів”, – запевняє Белінда Пармар, яка на власні очі бачила наслідки залежності від електронних пристроїв у дітей, підлітків і молодих людей.

“Нехай ви, як особистість, вважаєте, що робите поінформований вибір… але ви не усвідомлюєте, що за кожним мобільним додатком стоїть команда розробників, психологів та експертів у сфері геймінгу, єдина мета яких – загарбати вашу увагу”.

“Воювати з ними всіма самотужки людині, а особливо дитині, просто не до снаги. Хіба ми здатні протистояти цим електронним поганцям?” – підсумовує вона.

BBC Capital.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *