Понад 90% людей воліли б знати правду

Схоже, нам не варто так безумовно довіряти своїм партнерам.

Майк Пенс не вечеряє наодинці з жінками, крім своєї дружини. Для віцепрезидента США це – знак поваги до своєї законної другої половини і вияв палких релігійних переконань.

У коментарях про рішення Пенса багато хто написав, що саме так і мають поводитися чоловіки, які не в змозі себе стримувати. Інші назвали таку поведінку сексистською і образливою.

Така думка насправді не є винятком. Близько 6% опитаних в одному дослідженні вважали, що пригостити особу протилежної статі вечерею в ресторані є зрадою.

Хоч би якими були насправді міркування Пенса, принаймні він і його дружина мають чіткі межі того, що дозволено робити з людьми протилежної статі. У більшості гетеросексуальних пар це й близько не так.

Багато людей не мають чіткого визначення, що саме входить у поняття невірності. Більшість також значно недооцінює імовірність зради партнера, пропри те, що самі зраджують.

Люди також погано уявляють собі, як відреагують на невірність своєї другої половини. Багатьох дивує їхня власна реакція на цю новину.

Втім, з огляду на те, що це явище дуже поширене, брак інформації про подружню зраду та нерозуміння цього явища спричинює багато болісних емоцій.

Психологи закликають нас розмовляти про зраду частіше і відвертіше.

Точно з’ясувати, скільки людей принаймні раз за своє життя зраджували своїх партнерів досить важко, адже дослідникам доводиться покладатися виключно на чесність опитуваних.

В результаті дані сильно варіюються. За найбільшими припущеннями, невірними у тій чи інший спосіб були 75% чоловіків і 68% жінок. Одним з найнижчих оприлюднених показників невірності є 14%, але й це немало.

 

Втім, лише 5% людей вважають, що їхній власний партнер зрадив їх або зрадить в якийсь момент стосунків. Тож, навіть за найскромнішими припущеннями, подружня зрада трапляється набагато частіше, ніж ми вважаємо.

Можливо, ми надто довіряємо своїм партнерам?

“Але це не так і погано для стосунків, – вважає Сюзан Бун з Університету Калгарі. – Постійно стежити за своїм партнером – це якось нездорово”.

Саме в цьому й корінь проблеми. Зрада означає різні речі для різних людей. Дослідники можуть визначити, що вважати невірністю, але в кожного – своє уявлення про це.

“Ми хибно вважаємо, що наші з партнером погляди на зраду збігаються, але в різних людей дуже різні стандарти”, – каже дослідниця.

Близько 70% людей ніколи не обговорювали цього зі своїм партнером. Чи вважати, приміром, невірністю завантаження додатка для знайомств?

Від 18% до 25% користувачів Tinder, наприклад, перебувають у серйозних стосунках. Мабуть, реальні побачення з людьми, з якими вони знайомляться на Tinder – це вже зрада.

Не дивно, що користувачі Tinder, в яких є партнер, частіше мають випадковий секс.

Учасники опитування про те, чи вважають вони, що їхній партнер колись їх зраджував, могли інтерпретувати невірність як їм заманеться.

Дехто вважає зрадою лише секс, для інших – флірт також є актом невірності. Але тим більше дивує ця 5%-ва статистика. Визнаючи зраду в таких широких рамках, ви, однак, віримо в те, що партнери не зраджують нам. Звідки цей винятковий оптимізм?

Насамперед важко визначити емоційну невірність. Такі речі надзвичайно часто трапляються на роботі, де перетин професійних та особистих інтересів призводить до дуже близьких стосунків.

Не дивно, що перехід від невинної дружби до чогось більш інтимного часто відбувається майже непомітно.

В одному дослідженні жінки у віці 30-40 років, які мали постійного партнера, зізналися, що межа між невинними стосунками і чимось глибшим з колегами по роботі часто досить розмита.

“Скажу чесно, я щодня з нетерпінням чекаю, коли побачу його на роботі”, – розповіла одна з учасниць дослідження.

“Почуваюся дурепою-школяркою, але це дійсно відчуття закоханості, коли бачиш людину, і твоє серце починає калатати”.

Багато опитуваних погодилися, що для відчуття емоційної зради фізична близькість не обов’язкова.

Коли ви дещо приховуєте від партнера, довіряєте іншому та навіть думаєте про іншу людину замість свого постійного партнера, все це можна віднести до емоційної зради.

А з огляду на те, скільки часу ми проводимо на роботі і які тісні стосунки часто виникають з колегами, все це цілком природно.

Але респонденти також зазначали, як важливо довіряти своєму партнерові і говорити з ним.

“Я працюю фітнес-тренеркою, і фізичний контакт у моїй роботі є неминучим”, – розповіла одна з них. Але треба обговорити це з партнером і пояснити йому, що далі виконання робочих обов’язків це не піде, зазначила жінка.

Якщо хочете дізнатися більше про ставлення вашого партнера до невірності, придивіться до його друзів.

Що більше серед вашого оточення людей, які, на вашу думку, зраджували своїх партнерів, то більша ймовірність того, що й ви теж зраджуєте або можете колись це зробити.

Адже в питаннях адюльтеру ми оточуємо себе людьми, схожими на нас самих.

Зрозуміло, що більшість людей у моногамних стосунках вважають, що зрада, з точки зору моралі, це – погано.

Але, якщо зрада таки сталася, чи треба негайно визнавати свою провину?

Опитування свідчать, що понад 90% людей воліли б знати правду.

Багато опитуваних вважає, що зберегти довіру є важливішим, ніж захистити почуття партнера. Але чи є це найкращим виходом із ситуації в реальності – вже інша річ. Подружня зрада є причиною номер один розлучень у США.

Зізнання в невірності, вочевидь, завдасть болю вашому партнеру, але люди реагують дуже по-різному.

Психолог з Університету штату Алабама Грег Торторьєлло пояснює, що це залежить від особистості людини.

Деякі люди можуть дуже погано реагувати на невдачу. Найчастіше це трапляється з нарцисами із завищеним почуттям власної гідності або навпаки болісною невпевненістю у собі.

У ході дослідження обидва типи агресивно реагували на зраду, навіть якщо вона не містила фізичної близькості, як-от телефонна ромова пізно вночі або відповідь на повідомлення в чаті.

 

Але якщо самовпевнені нарциси зазвичай реагували погрозами і намагалися демонструвати свою владу, але не тримали довго негативних емоцій, то вразливі нарциси затаювали образу надовго.

“Вразливі нарциси можуть тривалий час не розмовляти з партнером і поводитися руйнівно для стосунків. Якщо ваш партнер належить до такого типу особистості, я би пропонував за будь-яких умов знайти спосіб комунікації з ним”, – додає Торторьєлло.

Зраду легше пробачити, якщо це був поодинокий випадок.

Хоча під час опитувань більшість людей зазначає, що вони б одразу покинули невірного партнера, в реальності це далеко не так, кажуть дослідники Торторьєлло і Бун.

“Іноді це кінець шлюбу, але не завжди”.

Наразі Торторьєлло планує зібрати дані реальних життєвих історій, насамперед дослідити обидві версії подій в парі. Чи вважають наші партнери нас більш невірними, ніж ми є насправді? Чи вважають вони зрадою невинний флірт і так далі?

Утім, одна річ варта уваги. Попри те, що вірогідність зради протягом життя є досить високою, шанси, що це відбудеться з вами у будь-який певний час – навпаки низькі.

І отже, перейматися цим прямо зараз, вочевидь, не треба.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Author: admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *