Парадокс: чим людство розумніше, тим воно дурніше.
Виявляється, величезна сума технологій і тотальна комп”ютеризація не додадала людині знань, а лише спростила життя багатьом мільйонам людей, які не знають елементарних речей.
Здавалось би, необмежені знання, які винесені за межі людського мозку і за допомогою телебачення та Інтернету поставлені на службу людині, мають дати людині надзвичайну свободу!
Натомість, людина стала маніпульованою і позбавленою свободи, як ніколи: їй підказують, що носити, куди вирушати у подорож, кого вибирати у президенти країни.
Цінність людини тепер полягає не в якомусь таланті чи інтелекті, а в максимальній упізнаваності – люди довіряють візуальним образам і картинкам з телеекрану чи дисплею.
Чим “розумнішим” стає людство, тим більше воно губиться в хащах релятивізму і позбавляється будь-якої моралі. А відтак, втрачають суть поняття “добре” і погано”, “красиво” і “потворно”. Немає більше “правди” і “брехні”. Бо нині є мільйони правд. Бо правда для багатьох – це всього лише картинка з рекламної симуляції, а брехня – це те, що суперечить вашій логіці, перепрошитій сучасними засобами маніпуляції.
Більше того, сьогодні саме поняття розуму значно трансформувалося. Бути розумним сьогодні – значить бути багатим, успішним і впливовим, уміти досягати своєї мети.
Але, що таке мета без моральних імперативів? Для більшості мета – це влада, гроші, бажання опинитися на вершечку піраміди. Ніхто не задає більше питань: чому, навіщо, заради чого?
Ми стали такі розумні, що перемогли навіть Бога!
Саме так. Двадцяте століття – з його філософією абсолютної свободи і тотального споживацтва навіть релігії перетворило на звичайні фінансові піраміди.
Людина, позбавлена Благодаті і Царства Небесного, створює своє царство на землі. В якийсь момент вона говорить собі: все – я буду жити виключно для себе.
І в цей момент людина стає схожою на ракову клітину, у якої точно така ж філософія – існувати і розвиватися всупереч потребам великого і складного організму, яким є нація, етнос, врешті-решт, усе людство.
Людство хворе у глобальному масштабі. Пухлини ростуть і множаться, викидають метастази, знесилюють і виснажують здорові клітини, яким не вистачає, кисню, поживних речовин, енергетичних ресурсів. І це людство знаходиться, приблизно на третій стадії хвороби, коли шанси на одуження є – але вони дуже примарні…
Таких пухлин сьогодні на планеті кілька. Їхня суть – забирати в інших країн ресурси, надра і землі, розоряючи цілі народи, знищуючи етноси і культури.
Україна нині охоплена метастазами однієї з таких величезних пухлин, яка нависає над нею і щодня, щогодини вприскує у ще живі тканини нові порції отрути…
Звичайно ж, кінець людства настане не завтра, людство розкладатиметься і деградуватиме доти, доки не з”явиться якийсь глобальний сенс, якась мета, чи світова загроза, що призведе до переоцінки цінностей. До розуміння того, що люди – лише окремі клітинки незбагненного і величного організму, фрагементи якогось неосяжного фракталу, який не піддається розумінню на рівні сучасної людини, озброєної можливостями найдосконалішого розуму.
А відтак – розум безсилий! Він всього лише операційна система. Створена для перекодування грандіозності світу у зрозумілі нам елементарні речі.
Щось величне і незбагненне є за межами розуму. Те, що об”єднує нас у сім”Ї, спільноти, народи, етноси, в людський рід на землі. Те, що з якихось причин блоковане в майже в кожному з нас – і це не дає нам відчути, що немає ніякого “Я”, а є “МИ”. І це МИ – на санскриті зветься словом “АТМА”, що є Душа, абсолютна, невмируща і нескінченна.
Душа пульсує, як наше серце, як Сонце нашої ситеми, як неосяжні галактики, що розширюються і стискаються, всмоктуючи і викидаючи назовні фонтани дивовижної енергії.
І якщо ми шукаємо Істину, ми маємо шукати її не в мозку, а у власному Серці. Ми маємо навчитися чути Його і жити за Його законами.
Звідки я це знаю? Від своєї Мами. Вона колись сказала
мені: Синочку, у світі стільки розумних людей, що буде дуже важко жити серед них. Тому, не будь розумним, а будь мудрим. Тому що розум людський у голові, а мудрість – у Серці.
Так воно і є.
(РS: Фрактал: будь-яке ціле, створене з частинок, які абсолютно подібні за структурою до всього цілого)
Leave a Reply