Golden Palace у селі Дубове – відпочивайте у Закарпатті!

Туристичні нотатки.

Ми знайшли Golden Palace ☆☆☆ у селі Дубове (Закарпатська обл, Тячівський р-н) через Booking.com і завчасно, ще в листопаді здається, забронювали цей номер (люкс) на всі свята (700 грн/доба).

Паралельно (пораджу) забронювали через Booking (на відміну від Аіr bnb, де як правило треба сплачувати відразу з можливістю відмови і повернення частини коштів) ще кілька номерів в тих місцях, які планували відвідати, на ті самі дати.

Booking не вимагає оплати в момент бронювання, лише встановлює останню дату відмови і після того списку гроші з карти, завчасно попереджуючи.

Так ми бронювали скрізь у Європі, в Австрії, Швейцарії чи Франції- те саме.

Справа в тому, що зарезервувавши [базу], потім можна складати маршрут на певні дати (в межах терміну відпочинку) і відмовлятися від номера на користь інших готелів в різних місцях регіону, які ви захочете відвідати- це перше.

Тобто, треба трохи погратися, але є плюс: вам не потрібно щовечора повертатися в готель наприклад з Пилипця, відвідавши Синевир, з Драгобрата, Буковеля чи Межигір’я.

Вранці, після того як добряче набіситесь на новому курорті і виспитесь, ви повертається на [базу], за яку не сплачуєте за вашої відсутності.

Друге.

[База] має бути дуже комфортна, а проміжні готелі, де вам треба лише ночувати і змитись, як вже вийде. Такі- собі за комфортом варіанти можна знайти легко навіть у високому сезоні, а як пощастить, то й більш комфортні.

Третє. Як правило, найкращі [готелі і курорти] вздовж залізниці (Львів-Ужгород) невиправдано коштовні саме через логістику. Втроє, а то і вчетверо дорожчі за аналогічних умов. Витрати на автомобіль виправдовуються і дають мобільність.

Четверте. Найкращі [гори] в Закарпатті зовсім не вздовж залізниці- навіть навпаки.

П’яте. В найкращих місцях Карпат треба відпочивати тільки машиною, на жаль. Іноді туди і маршрутки не ходять- лише таксі, тож відразу замовляйте трансфер в готелі який бронюєте.

Українські можновладці їдуть в Альпи (в Австрію, Швейцарію та Італію), їм байдуже скільки той відпочинок коштує- тому вони не переймаються будівництвом доріг і тунелів в наших Карпатах, які зовсім не гірші, а часто й кращі за Альпи (все- рівно вище 3000 м. ніякої рослинності не має і гори лисі та недоступні).

Наприклад, поклавши приблизно ~200 км. бодай двосмугових доріг можна розблокувати такий смачний регіон, як ви тут бачите і отримати десятки тисяч туристів, які нині витрачають неспівставно більші гроші (500-600€/доба) за ті самі умови в ЄС, плюс- залучити нових з України, плюс, європейців, які теж не бажають смітити грошима.

Ми перед поїздкою подивилися пропозиції в готелях аналогічних (підкреслюю) за красою селищ австрійських земель Форальберг і Тіроль.

Так, наприклад, село Зільберталь (теж дуже колоритне і гори схожі), той самий готель в якому ми відпочивали влітку, коштував з 30.12. до 07.1 – 600€/добу.

Готель у Дубовому з тими самими умовами (а насправді кращими) – 700 грн./добу. І це люкс, взагалі відпадний, теплі підлоги з водяним підігрівом, з лоджиєю, великою ванною кімнатою (ванна + душ), меблі з натуральної деревини, підігрів підлоги + купа інших опцій, таких як критий майданчик з мангалом, столами та дровами- все включено).

У Зільберталі, як і в Дубовому, не має підйомників- до лижних трас треба проїхати десять кілометрів.

Фактично, ціна питання для розвитку українських курортів цього регіону Карпат- це прокласти 4 дороги замість існуючих, тобто 277 км., двополосної, оснащеної відбійниками, уловлювачами, дренажем, карманами, фальш- тунелями і піддашками.

Роздайте ті кармани та вільні площі бізнесу (вздовж нової дороги) і зберете $500 млн. легенько для цих довбаних трас. Там що не село- Клондайк для інвестора, бо тут не Крим, де 8 місяців нічого робити, в Карпатах 12 місяців на рік рай, хоч навіть і восени.

Ми з Наталею тут навмисне провели розвідку з прицілом на майбутнє.

Йдеться про 3 паралельні (загалом 182 км) дороги від кордону з Румунією та Угорщиною до ландшафтного парку Синевір:

1) Тячів – Дубове- Усть Чорна- Руська Мокра- Німецька Мокра (68 км)
2) Буштино- Забрідь- Вільшани- Мерешор- Колочава (57 км)
3) Хуст- Іза- Нижній Бистрий- Межгір’я (57 км).

Крім того- потрібно зробити ще 1 людську трасу з дороги Львів- Чоп, від Нижніх Воріт (де на КПП пасуться мусора і “абілєчівают” за те, що на знак STOP перед ними не став) через Воловець, Пилипець, Подобовець, Межгір’я, Колонну, [перевал Присліп] до Німецької Мокрої (95 км).

Остання замкне у коло і зв’яже між собою 3 дороги від кордону. Все інше бізнес зробить сам- від підйомників до готелів.

Це мінімум. Максимум- в Закарпаття потрібна чотириполосна траса (як і з Києва на Чоп) через Франик, Калуш на Долину- це на 150 (!) км ближче, ніж ми їдемо нині через Львів і Стрий на Чоп. Тепер помножте економію (15€-30€ зниження витрат для кожної із сотень тисяч машин, що йдуть до кордону…

Шосте. Після доріг в регіоні у Мукачеві (там вже є недіючий аеродром ВПС України) чи Хусті потрібен ще один аеропорт для наших та іноземних туристів.

Сьоме. За інфраструктурою прийдуть і приватні гроші. Будівництво готелів, купалень (валило, чан з гарячою мінеральною річковою водою), підйомників, нових трас- справа бізнесу. Там реальний Клондайк для інвестора, навіть середнього і дрібного.

Нам є з чим порівнювати, тут в готелі Golden Palace нічим не гірше, ніж в аналогічних європейських. Там ☆☆☆ це відстій, а тут в GP все відповідає ☆☆☆☆ готелю.

Volodimir Bondal

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *