Освіта в Іспанії, працює і живе в Будапешті, а зароблене інвестує в Закарпаття

Господар триповерхового готелю, в якому ми зупинилися у Межгір’ї, виявився привітною і відкритою людиною.

Наприклад, дізнавшись, що в мене день народження приніс у подарунок пляшку червоного іспанського Vina Albali Reserva з регіону Кастілія-Ла Манча (район Толедо), якось просто під настрій запросив на каву, сам зробив…

– За вісім тисяч гривень тут у Межгір’ї я вже не можу знайти працівників. Поруч кордон (з Румунією, Угорщиною та Словаччиною- n.b.), люди за ту саму роботу отримують в Будапешті втричі більше,- розповідає.

– У Києві з цим ще більш- менш, велике університетське місто, студенти охоче підробляють,- намагаюся підтримати розмову, хоча зовсім не здивований, – задурно ніхто не хоче вже працювати, особливо молодь і добре що є вибір.

Господар погоджується, але десь розуміє, що це нове для місцевого ринку праці явище робить його бізнес дорожчим.

Наш газда і співрозмовник родом з Межгір’я, отримав освіту в Іспанії, працює і живе в Будапешті, а зароблене інвестує на батьківщині у власний готельний бізнес.

Я навіть не питаю у нього, чи має він угорський паспорт і про всі ті дрібниці, які у нас розжарюються до неймовірної проблеми. Так само світами наприкінці 80-х та – на початку 90-х роз’їхалися і поляки. Більшість повернулася і з досвідом та грошима почали робити бізнес у Польщі.

Щоб утримати працівників їм потрібно платити, оце і весь рецепт. Україна тепер не запоребрик Європи, а її частина, хто цього не зрозуміє, втратить бізнес дуже швидко.

До речі помітили, що в Закарпатті, у багатьох відомих туристам селах, скрізь розміщені оголошення про потребу в офіціянтах, покоївках, барменах, будівельниках, тощо.

Край розвивається і це очевидно.

Volodimir Bondal

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *