Рішення України щодо “Євробачення” – політика взяла гору

Україну на “Євробаченні” не представлятимуть виконавці, які з 2014 року гастролювали в Росії або хочуть там виступати. Це рішення вносить ясність, але й викликає жаль у Андрія Бреннера.

Організатори українського національного відбору на міжнародний пісенний конкурс “Євробачення” в середу, 16 жовтня, ухвалили, здавалося б, правильне рішення. Воно дозволить уникнути скандалів, аналогічних тому, що виник на початку 2019 року. Тоді в національному відборі перемогла Maruv. Вона мала представляти Україну на “Євробаченні-2019” у Тель-Авіві. Цього не сталося.

Наслідки скандалу з Maruv

Причиною стали гастролі Maruv до Росії. Для України – у країні-агресорці. Після короткої, але гострої дискусії в суспільстві і тиску на співачку з боку організаторів відбору Maruv відмовилась від виступу на “Євробаченні”. Знайти їй заміну Національній суспільній телерадіокомпанії України не вдалося. Як наслідок – у травні “Євробачення” відбулось без України.

Андрій Бреннер Андрій Бреннер, багаторічний кореспондент DW на конкурсі “Євробачення”

Змінювати правила під час гри – нечесно. Але саме так вчинили організатори відбору, назвавши умови поїздки Maruv до Тель-Авіва лише після її перемоги в національному конкурсі. Тепер усе зрозуміло від самого початку. Ті виконавці, які з 2014 року (року анексії Криму й початку активної підтримки Москвою сепаратистів на Донбасі) виступали в Росії або планують гастролі в РФ, не мають права представляти Україну на найбільшому у світі музичному конкурсі. Таке рішення полегшує життя й організаторам, і виконавцям.

“Євробачення” і політика

Але після нього лишається й неприємний посмак – політика знову втрутилась у музичний конкурс. Адже що б не говорили його організатори з Європейської мовної спілки, “Євробачення” ніколи не було вільним від політики. Конкурс завжди був дзеркалом тих подій, які відбуваються в Європі. Як хороших – падіння залізної завіси та, як наслідок, участь у “Євробаченні” країн Східної Європи, так і трагічних – війни на Балканах або на пострадянському просторі.

Але коли політичні конфлікти визначають тон на конкурсі, це не може не засмучувати. Тішить те, що телеглядачі, як правило, виявляються більш неупередженими, ніж політики чи чиновники. У той час як російське національне журі на “Євробаченні” “засуджувало” Джамалу, а українське – Сергія Лазарева, глядачі в Росії ставили високі оцінки українській співачці, а в Україні – росіянину. Певен, що й на “Євробаченні-2020” у Роттердамі така ситуація повториться.

Реакція Європейської мовної спілки

Це не робить честі національним журі. Але так з року в рік на конкурсі поводять себе журі з Вірменії та Азербайджану. Конфлікт довкола Нагорного Карабаху є причиною того, що представники Вірменії не отримують балів з Баку, а Азербайджан – із Єревана. Європейська мовна спілка, якій належать права на “Євробачення”, байдуже спостерігає за таким явно не професійним, а політичним підходом. От і на запит Deutsche Welle з проханням прокоментувати зміни правил національного відбору в Києві з Женеви надійшла відповідь: це справа кожної країни-учасниці конкурсу. Зручна позиція.

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.

MIXADVERT

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.