Ідея України в різному наповненні й формах втримувалася і століттями переміщалася теренами заселеними автохтонами – предками сучасних українців.
Коли Русь Київська була зруйнована монголо-татарами, ця ідея втримувалася у Галицько-Волинській Русі.
Пізніше у адміністративних та у церковно-культурній сферах зберігалася у позначеному мурами замку Острога на Волині.
Втримувалася Львівським Успенським братством у духово-культурній та церковній сферах у відміченому стрімкою вежею руському кварталі Львова.
Здобула новий, лицарсько-республіканський вимір у заснованій Дмитром Вишневецьким січі на Хортиці й інших січах.
Втілилася Богданом Хмельницьким у козацькій державі у Чигирині.
Плином історії перейшла Дніпро і осіла коротко у Батурині й Глухові.
Спалахнула у творчості Котляревського у Полтаві і літературі Харкова.
Заклала основи Кирило-Мефодієвським братством. Хрещена творчістю Шевченка.
Перейщла у Київ в діяльності Громад і перших партій.
Втілилася в Галичині в Руській раді і Руській трійці.
Посилилася Франком.
Створила українські партії і Січове стрілецтво.
Проголосилася у Центральній раді, Гетьманаті.
Втілилася у обєднанні УНР і ЗУНР.
Взята з “пожеж війни і полумя вогнів” та збережена УВО.
У надважких умовах боротьби з комуно-російським тоталітаризмом забезпечена діяльністю ОУН: “Здобудеш українську державу, або згинеш в боротьбі за неї”.
Руками національно-визвольного руху та дисидентами проголошена у форму незалежної держави Україна.
Все ще попереду.
Leave a Reply