Скандал на “Берлінале”: у Німеччині обурені фільмом російського режисера “Дау. Наташа”
Фільм російського кінорежисера Іллі Хржановського “Дау. Наташа”, який увійшов до конкурсної програми “Берлінале”, викликав хвилю обурення в Німеччині.
Ще перед прем’єрою кінострічки “Дау. Наташа”, яку було включено до конкурсної програми “Берлінале”, німецькі ЗМІ висловлювали серйозне занепокоєння щодо цілого проєкту “Дау” російського режисера Іллі Хржановського, а особливо стосовно цієї стрічки. Режисер, який знімав окремі епізоди й у Німеччині, на гроші у тому числі й німецького бюджетного фонду підтримки кіно, обіцяв показати у своєму проєкті реалії сталінізму.
Зйомки фільму про радянського фізика Лева Ландау перетворилися на масштабний проєкт. Його результатом стали 700 годин відеоматеріалу, які лягли в основу 13 фільмів і серіалів. Художній фільм “Дау. Наташа” – копродукція Німеччини, України, Великобританії і РФ.
Для зйомок фільму в Харкові було збудоване ціле місто, де люди багато місяців жили в комунальних квартирах з меблями сталінських часів. Професійних акторів не було: кухарок представляли кухарки, вчених – учені, неонацистів – неонацисти, слідчого НКВС – реальний слідчий. У фільмі “Дау. Наташа” він застосовує тортури до офіціантки Наташі, змушуючи її встромляти у піхву пляшку. Через це, зокрема, фільм заборонили показувати в Росії.
І це не єдина натуралістично-жорстка сцена у фільмі, де скандалять, б’ються, кричать, ґвалтують… Автор статті у берлінській газеті Tagesspiegel ставить риторичне питання: “Який стосунок усе це має до так гучно обіцяного зображення тоталітарного режиму?” Інша німецька газета – taz – присвятила фільму відразу дві великі публікації, що розповідають про те, як ішла робота над проєктом. Головна тема – важкі, жорстокі, “нелюдяні”, як пишуть німецькі ЗМІ, та ще й оповиті таємницею умови роботи (учасники проєкту навіть давали підписку про нерозголошення).
#metoo на “Берлінале”?
Одна з публікацій taz є, по суті, анонімною сповіддю однієї з учасниць проєкту. Вона звинувачує Хржановського у спробах маніпулювати людьми та розповідає про те, що він розпитував її, запросивши до бару, про вельми інтимні подробиці, як-от про сексуальні вподобання на кшталт того, чи спить вона з жінками. taz опублікувала цю статтю під рубрикою “#metoo на “Берлінале”.
Сам режисер Ілля Хржановський уже висловився з цього приводу. На пресконференції в Берліні він категорично відкинув усі звинувачення, підкресливши, що ті, хто брав участь у проєкті, робили це “свідомо”. Йому незрозуміло, чому обвинувачення на його адресу анонімні, адже зобов’язання мовчати стосувалося тільки змісту проєкту, а не роботи над ним. Щодо заборони показувати стрічку в Росії через “пропаганду порнографії” режисер сказав, що в цілому ще нічого не вирішено. Як це розуміти, він не пояснив.
Що стосується зображення реалій тоталітарної системи, то кореспондент інформаційного агентства dpa, який подивився фільм, вважає, що “така симуляція” – просто знущання над справжніми жертвами сталінізму. “До чого це все? – питає, своєю чергою, автор газети Berliner Morgenpost. – Навіщо ця балаканина, п’янство та крики, навіщо ця жорстокість?.. “Дау. Наташа” годиться хіба для того, щоб слугувати застереженням від перегляду інших фільмів проєкту “Дау”.
Leave a Reply