Сб. Лип 11th, 2020

Європейські новини

ЄС, Україна, Закарпатський край

Від домогосподарки до канцлерки: як німкені боролися за свої права

12 min read

Сучасні німкені можуть багато з того, за що боролися їхні прабабусі: голосувати, вчитися, вести бізнес і керувати країною. Однак до справжньої рівноправності ще далеко.

Клара Цеткін (посередині), 1920-ий рік Клара Цеткін (посередині), 1920-ий рік

Німецькі жінки вважають себе емансипованими, за свої права вони боролися довго і послідовно. Розповідаємо, з чого все починалося, і яка ситуація зараз.

Буржуазія і пролетаріат: перша хвиля фемінізму

Історично вимога жіночої емансипації зародилася в рамках буржуазного феміністського руху. Першими феміністками були заможні інтелектуалки, які формулювали свої ідеї про гендерну рівність у літературних текстах і полемічних памфлетах.

З 1870 року берлінська письменниця Гедвіг Дом (Hedwig Dohm) публікувала книги феміністського змісту. У своїх текстах вона доводила, що жіночий соціальний характер обумовлений вихованням, а не біологічними чинниками.

Письменниця вимагала рівних прав на освіту, соціальної та економічної рівності в правах чоловіків і жінок. Вона також боролася за жіноче виборче право.

Пролетарське крило протистояло буржуазному крилу феміністського руху. Безперечною лідеркою цього крила була Клара Цеткін (Clara Zetkin), видатна революціонерка і одна із засновниць Комуністичної партії Німеччини.

Клара Цеткін та інші активістки фемінізму марксистської течії називали імперіалістів головною причиною всіх жіночих бід.

Вони вважали, що жіноче питання треба вирішувати у контексті боротьби всього пролетаріату за свої права. На їхню думку, після перемоги пролетарської революції всі жіночі проблеми мали закінчитися самі по собі.

Веймарська республіка: виборче право для жінок

Революція дійсно зрівняла політичні права німецьких жінок і чоловіків. У листопаді 1918 року, відразу  після відставки кайзера, тимчасовий соціал-демократичний уряд Німеччини оголосив рівні виборчі права для всіх громадян. Відповідний закон ухвалили 30 листопада 1918 року, а 19 січня 1919 року німкені вперше взяли участь в парламентських виборах.

Вперше в Німеччині жінки голосують на парламентських виборах у 1918 році Вперше в Німеччині жінки голосують на парламентських виборах у 1918 році

Всього з 1920 по 1932 рік до рейхстагу пройшли більше сотні жінок-депутаток. Вони намагалися відстоювати інтереси жінок. Утім, під час вирішення важливих політичних питань більшість голосів в парламенті все одно була у чоловіків.

“Третій рейх”: дітородні машини

Емансипованим жінкам не було місця в тоталітарній країні Адольфа Гітлера. Гітлерівська Німеччина скасувала майже всі демократичні нововведення Веймарської республіки і за допомогою пропаганди реанімувала патріархальні уявлення про перевагу чоловіків.

Жінки повинні були народжувати нових солдатів – ось, що вважалося за часів “третього рейху” їхнім головним призначенням. Вони втратили право бути обраними до органів влади і повинні були знову у всьому підкорятися чоловікові.

Післявоєнна демократія: боротьба за рівність в Основному законі

Важкий тягар відновлення Німеччини ліг на плечі жінок. Це вплинуло на усвідомлення ними своєї суспільної важливості. Ще до відновлення партійної системи в післявоєнній Німеччині з’явилися так звані жіночі комісії. Вони проголосили, що гендерна рівність є одним з основних прав людини. Утім, велика політика тоді була ще далека від такого трактування.

Відновлення післявоєнного Гамбурга Відновлення післявоєнного Гамбурга

У травні 1949 року Парламентська рада розробляла текст Основного закону ФРН. До її складу входили чотири жінки. Одна з них, юристка Елізабет Зельберт (Elisabeth Selbert), попри опір чоловіків в раді, таки домоглася свого. Завдяки її зусиллям у конституції Німеччини з’явилася фраза “Чоловіки і жінки мають рівні права”. Гендерна рівність у виборчій системі була відновлена.

Жінки у Західній Німеччині: повернення на кухню

У роки економічного зростання в Західній Німеччині відбулася чергова зміна парадигми. Зважаючи на підвищення матеріального добробуту німецького суспільства, жінка тепер “могла собі дозволити” залишатися вдома і приділяти весь час дітям, господарству і чоловікові.

Насправді це було поверненням в минуле. У 1955 році Німецький футбольний союз (DFB) навіть заборонив жіночий футбол, тому що він “згубний для тіла й душі жінки”.

Пироги та кава - як німецькі домогосподарки проводили вільний час у 1960-их роках Пироги та кава – як німецькі домогосподарки проводили вільний час у 1960-их роках

Жінка в Німеччині не могла відкрити банківський рахунок без згоди чоловіка аж до 1962 року. Крім того, до 1977 року закон зобов’язував жінку вести домашнє господарство і давав чоловікові право вирішувати, чи буде його дружина ходити на роботу. Гендерна рівність в епоху “економічного дива” існувала лише на папері.

Жінки у Східній Німеччині: трудова рівність

У Німецькій Демократичній республіці (НДР) принцип рівності чоловіків і жінок був закріплений у Конституції в 1949 році і створив основу для практично необмеженого залучення жінок в трудовий процес.

Східна Німеччина була одним зі світових лідерів за відсотком жінок, які працювали. Домогосподарок в НДР майже не було. У Східній Німеччині ще в 1947 році заснували жіночу організацію – Демократичний жіночий союз Німеччини (DFD). Однак в політиці і в державних органах управління жінок було мало. Жодна жінка не дійшла до верхніх щаблів Соціалістичної єдиної партії Німеччини (СЄПН).

Атака помідорами: друга хвиля фемінізму

Новий етап жіночої емансипації тісно пов’язаний з молодіжними протестами 1968 року в Німеччині. Студентки Західної Німеччині, які брали участь у протестному русі, були роздратовані тим, що марксистські теоретики вимагали свободи для всіх народів світу, а про визнання рівності власних соратниць і чути нічого не хотіли.

Невдоволення досягло апогею у вересні 1968 року. Тоді чоловіки-делегати конгресу Соціалістичного союзу німецьких студентів демонстративно ігнорували питання, важливі для жінок-учасниць. Як наслідок берлінська делегатка Зіґрід Рюґер (Sigrid Rüger) дістала з торби помідори і почала кидати їх у “товаришів”, які сиділи на сцені. Один помідор таки влучив в обличчя учаснику. Ця атака помідорами спричинила великий ажіотаж і надала нові сили німецькому фемінізму.

Сексуальна революція: право на аборт

Шістдесяті роки були суперечливим часом: спочатку все було під забороною, а потім все дозволили. Мініспідниці, кольорові колготи і накладні вії дуже швидко завоювали увагу жінок. У 1961 році в Німеччині з’явилися протизаплідні пігулки. Через два роки – перший в світі секс-шоп.

У 1971 році журнал Stern вийшов із заголовком “Ми зробили аборт” – 374 жінки зізналися, що порушили закон. Вироків не було, відповідний параграф 218 кримінального кодексу про заборону аборту змінили лише в 1974 році.

Німецькі шістдесятники: Райнер Ланґганс (Rainer Langhans) та Уші Обермайер (Uschi Obermaier) Німецькі шістдесятники: Райнер Ланґганс (Rainer Langhans) та Уші Обермайер (Uschi Obermaier)

#MeToo: боротьба триває

Сьогодні канцлеркою Німеччини є жінка. До речі, Анґела Меркель (Angela Merkel) походить з колишньої НДР. До того ж, багато жінок очолюють міністерства. Країна підтримує гендерну рівність, наприклад, завдяки виплати на дітей, яку тепер можуть отримати обоє батьків.

Глобальний рух за рівність жінок #MeToo підняв боротьбу жінок за свої права на новий рівень. Тепер вже чоловіки починають скаржитися на гендерну нерівність. Однак до повної рівності ще далеко. Жінки, як і раніше, заробляють менше чоловіків на однакових посадах, мають меншу владу та змушені обмежувати свої професійні амбіції, щоб поєднати кар’єру і виховання дітей.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Copyright © All rights reserved. | Newsphere by AF themes.