Музей Майдану проти Медведчука і Беркута

ЗАЯВА

Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні –
Музею Революції Гідності 

 щодо провокативних дій, які загрожують національній безпеці
та нівелюють засадничі цінності правової суверенної держави

 

9 травня 2020 року за участі політичної партії «Опозиційна платформа за життя» відбулася презентація нової експозиції у Межиріцькому історико-краєзнавчому музеї Канівського району на Черкащині.

Важливою частиною експозиції, як наголошувалося під час відкриття, стало вписування у перелік захисників Батьківщини службовців міліцейського спецпідрозділу «Беркут», що загинули під час подій Революції Гідності, – як захисників правопорядку. Про це свідчать і написи на експозиційному стенді, в яких загиблих бійців-«беркутівців» іменують захисниками Конституції й територіальної цілісності України. Разом із цим, за свідченням відвідувачів, виставка оминає увагою саму Революцію Гідності, причини та мотиви протестів, їхній усенародний масштаб і глибокий драматизм, важливість в історії держави та значення у геополітиці.

Нагадуємо, що саме цей спецпідрозділ МВС України вчинив жорстоке побиття мирних протестувальників у листопаді 2013 року, що спричинило вихід на вулиці мільйонів громадян із вимогою покарання винних і дало початок Революції Гідності.

Фото: https://www.facebook.com/sokyra.party.ck/

Нагадуємо про прицільну стрільбу по протестувальниках на вулиці Михайла Грушевського в січні 2014 року, зокрема по журналістах, які виконували службові завдання у спеціально маркованих жилетах. Про кадри знущання та тріумфального фотографування своїх жертв. Про світлошумові гранати з доданим до них шротом для максимального ураження протестувальників там само, на Грушевського.

Нагадуємо про те, як 18 лютого «Беркут» пліч-о-пліч із бандитами злагоджено нападав, як нівечив і вбивав беззбройних громадян.

Нагадуємо про тисячі поранених пострілами з травматичної та вогнепальної зброї й потерпілих унаслідок застосування гранат, газів або жорстокого побиття, про викрадення громадян із лікарень і дальше катування їх у міліцейських відділках.

Нагадуємо врешті про Небесну Сотню – жоден із загиблих не був бойовиком, не мав зброї, і єдиною причиною їх загибелі була участь у протесті з вимогою зупинити свавілля влади, захистити державну незалежність України та її демократичне майбутнє. Нагадуємо про цинізм дій спецпризначенців та специфічний “почерк” прицільного вогню на ураження стосовно беззбройних мітингувальників.

Боротьба з протестувальниками неодноразово супроводжувалася наругою над державним прапором і державною мовою, в чому також виявлявся антидержавний та антинародний характер тогочасних силових структур.

 

Розуміємо, що загальне явище далеко не завжди поширюється на кожну окрему особу. Знаємо, що частина силовиків із розформованих після Революції Гідності спецпідрозділів продовжила службу в АТО, але пам’ятаємо також і про особливий статус «Беркуту» на окупованих Росією територіях, про входження його до складу окупаційних сил, про нагороди, нові посади та старі функції в силових структурах країни-агресора.

Вважаємо, що до життя людини та до її смерті належить ставитися з повагою. Утім, глорифікація тих, хто навіть опосередковано причетний до злочину, криє в собі суспільні й етичні загрози.

Проти задіяних на Майдані представників МВС – як рядових виконавців, так і керівників – нині триває розслідування. Частина кримінальних проваджень уже завершилася вироками. Під слідством також тодішній міністр внутрішніх справ, а ексглава держави Віктор Янукович, владу якого так захищали беркутівці, заочно отримав вирок за державну зраду та пособництво щодо початку війни.

Тож вважаємо, що така експозиція – це пропагування дій, офіційно визнаних державою та суспільством злочинними. Чесна розповідь про складні сторінки минулого без замовчування й пересмикувань, коли людина не стає об’єктом пропаганди, а отримує різнобічний матеріал для роздумів і власних висновків, є найважливішим завданням таких музеїв. Інакше вони перетворюються на агітаційні майданчики недоброчесних політиків.

У публічному доступі, а також в архіві Національного музею Революції Гідності є чимало доказів злочинного характеру дій силовиків із метою ліквідації мирного протесту під час Революції Гідності. Ми готові надати їх для експозиції у краєзнавчий музей Межиріча, який було засновано кілька років тому на базі народного музею села та який мав би презентувати відвідувачам правдиву історію держави. Проте розуміємо, що йдеться не про прикру помилку, а про свідому підміну цінностей, про наругу над історичною правдою та пам’яттю Небесної Сотні, адже представлений наратив виставки нівелює засадничі принципи прав людини та пропагує чужу для нас ідеологію, перекреслює проєвропейський вибір українців, роздмухує сепаратизм і призводить до розколювання нашого суспільства.

Упевнені, що вибір мільйонів українців і їхня готовність захищати громадянські права, свободу нації та майбутнє країни зупинять спроби реваншу антидержавницьких сил.

Звертаємося до представників територіальної громади села Межиріч, до депутатів Черкаської обласної ради й Канівської районної ради, а також громадськості Шевченкового краю з проханням втрутитися у ситуацію, щоб припинити ганебне фальшування історії та антидержавну пропаганду.

Закликаємо Державне бюро розслідувань і Службу безпеки України перевірити зазначені факти, дати їм юридичну оцінку та вжити відповідних заходів.

Слава Україні!

Пресслужба Національного музею Революції

MIXADVERT