Сб. Лип 4th, 2020

Європейські новини

ЄС, Україна, Закарпатський край

Чого чекати від нового міністра культури Олександра Ткаченка

10 min read

Новий міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко є справжнім профі, але його навички можуть використати для зачистки інформаційного поля в Україні, кажуть експерти.

Ще 31 травня Олександр Ткаченко заявляв про свій намір боротися за посаду мера Києва, а вже 1 червня раптово змінив думку і погодився очолити нещодавно переформатоване міністерство культури та інформаційної політики. У цей день фракція “Слуга народу” підтримала його кандидатуру на крісло головного культурного менеджера України, а вже за три дні його було успішно затверджено на цій посаді Верховною Радою.

Втім, експерт Центру політичних студій та аналітики “Ейдос” Віктор Таран не вважає такий вибір Ткаченка його політичною поразкою. Він зазначає – попри бажання стати міським головою столиці позиція міністра для Ткаченка є набагато кращою за кандидатство у мери Києва з невеликими шансами на перемогу. Експерт також упевнений, що це призначення є перемогою для Ігоря Коломойського, медіахолдинг “1+1 Media” якого ще нещодавно очолював новий очільник міністерства культури та інформаційної політики.

Читайте також: Законопроєкт “Про медіа” від “Слуги народу”: більше шкоди, ніж користі?

Людина, що допомогла Зеленському

З медіагрупою Коломойського пов’язані найбільші досягнення Ткаченка в сфері медіа. Ще у 1990-х він встиг попрацювати у ролі генерального продюсера телеканалу “1+1”, де створив “Телевізійну службу новин”, яка зараз є відомою під назвою “ТСН”. Після цього Ткаченко встиг попрацювати з “Новим каналом” та навіть деякий час був заступником гендиректора російського телеканалу “РЕН-ТВ”. Також він був задіяний у сфері кінодистрибуції, а на певний час долучився до створення концепції Суспільного телебачення.

У серпні 2008 року Ткаченко очолив холдинг “1+1 Media” і керував ним понад десять років, поки не був обраний до парламенту під дев’ятим номером у виборчому списку партії Володимира Зеленського “Слуга народу”. Лише після цього він склав повноваження керівника “1+1 Media” і очолив у Верховній Раді комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

При цьому похід Ткаченка у політку не останньою чергою став можливим саме завдяки його діяльності у якості медіаменеджера, бо холдинг Коломойського, за словами експертів, відіграв важливу роль у перемозі Зеленського на президентських виборах. Саме в ефірі “1+1” у новорічну ніч Зеленський оголосив про свій намір боротися за посаду глави держави. Як зазначив у коментарі DW колишній член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський, протягом трьох місяців передвиборчої кампанії канал Коломойського випустив в ефір більше 200 годин контенту студії “Квартал 95”, сумлінно працюючи над позитивним іміджем кандидата. Про те, що очолюваний Ткаченком медіахолдинг був основним пропагандистом Зеленського на виборах, прямо говорить і виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк.

Людина Коломойського?

Водночас опитані DW експерти відзначають високий професіоналізм Ткаченка, називаючи його одним з найбільш досвідчених та талановитих медіаменеджерів країни та водночас висловлюючи скепсис, що його навички будуть використані лише заради суспільного блага. Таран побоюється, що новий міністр найімовірніше в першу чергу опікуватиметься саме медіаполітикою, а вже потім – культурою, а головною метою його діяльності буде зачистка масмедіа під інтереси Зеленського та Коломойського. При цьому лояльність нового міністра може бути набагато більшою щодо останнього, додає Таран.

За три місяці передвиборчої кампанії канал 1+1 випустив в ефір понад 200 годин продукції студії Зеленського Квартал 95 За три місяці передвиборчої кампанії канал “1+1” випустив в ефір понад 200 годин продукції студії Зеленського “Квартал 95”

Серед можливих загроз Костинський називає ризик впливу на нещодавно створений телеканал для тимчасово окупованих територій “Дом”, який ідеально підходить для “інформаційної роботи” з російськомовною аудиторією, адже він не обмежений у своїй роботі мовними квотами. Окрім цього, у Національній раді з питань телебачення і радіомовлення шестеро з восьми членів так чи інакше пов’язані з “1+1” чи “Кварталом 95”, розповідає Костинський. За його словами, це відкриває можливості для боротьби за контроль над Суспільним мовленням, до складу якого входять два національних телеканали, три радіостанції та понад 20 місцевих філіалів, а також – за вплив на телекомунікаційного оператора “Зеонбуд”, який забезпечує ефірне цифрове телевізійне мовлення по всій території України.

При цьому Ткаченко є автором законопроекту, який ще більше розширює повноваження Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, нагадує Таран. У свою чергу, Костинський додає, що новий міністр є одним із критиків мовних квот та обмежень для російського культурного продукту в Україні. Як міністр культури та інформаційної політики Ткаченко отримує додатковий важіль для просування своїх ініціатив у Верховній Раді, пояснюють експерти.

Культурі бути!”

DW спробувала звернутися до Ткаченка з проханням прокоментувати закиди критиків, але на момент публікації він жодним чином не відреагував на запит. Утім, спілкуючись із журналістами після свого затвердження на посаді міністра у кулуарах Верховної Ради, він наполягав саме на своїх планах у культурній сфері. Окрім аудиту роботи міністерства та відновлення його управлінської вертикалі, Ткаченко пообіцяв відновити та навіть збільшити фінансування культури, яке було секвестровано в цьогорічному бюджеті.

Він також пообіцяв довести до кінця роботу над створенням агентств, які будуть займатися безпосереднім управлінням у культурній сфері, в той час як міністерство опікуватиметься формуванням відповідних політик. Схожі обіцянки він написав після призначення й у своєму Facebook, завершивши публікацію оптимістичним гаслом: “Культурі бути!”

У спілкуванні з журналістами “Радіо Свобода” йому довелося відповісти на запитання про можливий вплив Коломойського на свою роботу. Ткаченко зазначив тоді, що зі сфери культури треба прибрати політику. “Стосовно роботи з Ігорем Валерійовичем (Коломойським. – Ред.): я з ним працював понад 10 років, безперечно, його добре знаю, але культура і ті інтереси і виклики, які існують у сфері культури, мають мало дотичного до інтересів пана Коломойського”, – додав новоспечений міністр.

Утім, Оксана Романюк з Інституту масової інформації ставиться до таких перспектив скептично. За її словами, Ткаченко перебував у самому центрі української медійно-олігархічної системи. “Мені б дуже хотілося вірити в те, що він змінить свої шаблони поведінки і буде протистояти тиску олігархів на медіаринок. Але я в цьому сумніваюся”, – пояснила експертка.

Copyright © All rights reserved. | Newsphere by AF themes.