Сб. Лип 4th, 2020

Європейські новини

ЄС, Україна, Закарпатський край

ВІДНАЙДЕНА ГЕТЬМАНСЬКА БУЛАВА ПАВЛА ПОЛУБОТКА

7 min read

НАРЕШТІ ВІДНАЙДЕНА ГЕТЬМАНСЬКА БУЛАВА ПАВЛА ПОЛУБОТКА, ЯКА ЗБЕРІГАЄТЬСЯ У МОСКВІ!
Полуботку-Полуботку,
Наказний гетьмане!
А хто ж тобі Гетьманськую
Булаву дістане?
Полуботку-Полуботку,
Голубе-соколю!
А як же ж ти підіймешся
За козацьку волю?
Полуботку-Полуботку,
Рідная дитино! –
так видатний український поет Степан Руданський писав про булаву наказного гетьмана Павла Полуботка.

Цар Петро І призначив президентом Малоросійської колегії Cтепана Вельямінова й направив його до України з великими владними повноваженнями. Однак головним завданням російського урядовця був нагляд за діями наказного гетьмана Павла Полуботка та української старшини. Перша суперечка між представником Петербурга і гетьманським урядом виникла щодо податків: Вельямінов хотів збирати на користь царя великі хлібні та грошові збори, а Павло Полуботок не бажав цього робити. При цьому наказний гетьман посилався на те, що від часів правління Богдана Хмельницького такої практики не було. Більш того, Полуботок видав універсал про скасування податків, які запроваджувалися Малоросійською колегією. Це було дуже сміливим кроком з його боку, адже він протиставляв себе не тільки президенту колегії Вельямінову, але й самому царю Петру І. Окрім того, тим же універсалом наказний гетьман запроваджував на Лівобережній Україні новий судовий устрій.
28 грудня 1722 року цар повернувся з Астраханського походу до Петербурга. З огляду на це Павло Полуботок наказав скликати делегатів від усіх полків та значного військового товариства до Глухова для того щоб скласти відповідний лист-прохання (чолобитну) від їхнього імені та відвезти її до Петра І. 30 січня наступного року до Москви, де перебував цар, відправилася поважна делегація на чолі з В. Кочубеєм та Г. Грабянкою. Вони мали погодити термін обрання нового гетьмана та прохати царя скасувати указ про впровадження спеціальних російських комендантів в українських містах тощо.
23 квітня 1723 року російський цар видав указ про обмеження прав наказного гетьмана за рахунок збільшення повноважень Малоросійської колегії. З огляду на це в Україні розпочалися заворушення, які підтримувалися старшиною та Павлом Полуботком. 22 травня наказний гетьман разом з найближчим оточенням виїхав до Петербурга, де подав «чолобитну» цереві з проханням відновити старовинні «права і вольності» Українського гетьманату. У відповідь Петро І наказав заарештувати сміливців, їх почали допитувати із застосуванням тортур. Саме тоді серед українського люду стали поширюватися чутки, що гетьмана допитував сам Петро І. Народ, а за ним і поети вкладали у вуста Полуботка такі слова, які він начебто промовив у відповідь (інтерпретація С. Руданського):

Знаю й бачу тепер, царю,
Що ти без причини
Підійнявся на погибель
Мої України.
І всі царськії укази
Хочеш попалити,
І всі вольності козацькі
Хочеш потопити.
І козаків, як худобу,
На роботу гониш,
І над ними «Вічну пам’ять»
По болотах дзвониш…
І гетьмана обирати
Нам не позволяєш,
І судити судців своїх
З Москви посилаєш!
І нас судять без закону,
Без всякого права;
Чи вже ж тобі за то, царю,
Буде яка слава?
Але нехай мені буде
Вільно і сказати,
Що нічого тобі, царю,
З України ждати.
Україна – не дитина,
Вона волю має,
А вільного не неволя –
Правда пригортає.
Тепер кажи мені, царю,
Хоч залізо терти,
Хоч у тюрмі холоднії
Із голоду мерти;
Усе їдно мені, царю,
Тілько б не видати,
Як та бідна Україна
Буде пропадати!..
18 грудня 1724 року Павло Полуботок помер від тортур, фізичного виснаження і загострення хвороб у в’язниці Петропавлівської фортеці. Його поховали на кладовищі поблизу церкви св. Сампсонія Прочанолюбця на Виборгській стороні (зараз – Сампсонівський собор). 17 лютого 1725 року у головному соборі тогочасної української столиці місті Глухові була відправлена панахида за своїм правителем…
Зображення: 1) Булава гетьмана Павла Полуботка. 18 ст. Державний історичний музей у Москві; 2) Портрет гетьмана Павла Полуботка. 18 ст.; 3) Булава на портреті П. Полуботка.
Автор: доктор наук Тарас Чухліб, директор Інституту козацтва ім. Степана Бандери.

Copyright © All rights reserved. | Newsphere by AF themes.