Тоді як виник вібратор?

Теорія про те, що вібратор винайшли лікарі вікторіанської доби для лікування істерії у жінок, виявилася великою науковою помилкою. Але як і коли насправді з’явилася революційна секс-іграшка?

Це відома історія. Нібито вібратори вперше застосували лікарі вікторіанської Англії для лікування в жінок “істерії”. Загальний діагноз, яким пояснювали будь-які жіночі недуги, від головного болю до нервового зриву, і який сучасна медицина не визнає.

Лікування полягало в тому, щоби довести пацієнтку до оргазму. А використання вібратора полегшило непросте завдання робити це вручну.

Історія, безумовно, захоплива. Вона лягла в основу художнього фільму “Без істерики” (Hysteria), відзначеної нагородами п’єси і кількох документальних фільмів. І нам усім здалася цілком правдоподібною.

Виявляється, однак, що вона має мало спільного зі справжнім винаходом вібратора і є, швидше за все, вигадкою.

Її походження можна простежити до праці історика винаходів і запрошеної дослідниці Корнельського університету Рейчел Мейнс. 1999 року вона випустила книжку “Технологія оргазму: “Істерія”, вібратор та сексуальне задоволення жінок”.

Попри те, що книжка швидко стала популярною, а Американська асоціація істориків у 1999 році навіть нагородила її премією Герберта Фейса, запропонована нею версію походження вібратора є недостатньо обґрунтованою.

Такого висновку дійшли автори статті, опублікованої нещодавно в науковому виданні “Журнал позитивної сексуальності”.

Дослідження спростовує версію “Технології оргазму”, зазначаючи, що вона базується на популярній ідеї і не враховує історію сексуальності.

“З того, що нам відомо про історію сексуальності, здається малоймовірним, щоби лікарі вдавалися до такої процедури”, – каже Холлі Ліберман, історик в Інституті технологій Джорджії та одна з авторів статті.

“Вперше в мене виникли сумніви, коли я перевірила джерела дослідження Мейнс”, – додає вона.

Вібратор
Підпис до фото, Як стверджує історик Рейчел Мейнс, такі механічні вібратори 1909 року використовували для лікування у жінок істерії

Ліберман пропонує альтернативну версію. Дійсно, механічні пристрої, відомі як “вібратори” і які рекламували як масажери для спини і шиї, жінки використовували в інтимних цілях ще в 1900-х і 1910-х роках.

Але немає жодних доказів того, що це було раніше 1900 року, коли вібратори продавали тільки лікарям, а не безпосередньо споживачам.

І абсолютно точно лікарі, мало уявляючи собі природу жіночого оргазму, не стали б використовувати ці пристрої для лікування істерії.

Походження міфу

Ще на початку XX століття електричні вібратори широко рекламували в журналах, періодичних виданнях, медичній літературі та газетах.

На одному рекламному плакаті 1904 року зображено жінку, яка сидіть, трохи опустивши голову на бік, а поруч із нею – лікар у довгому білому халаті злегка торкається її шиї.

У нього в руці – металевий пристрій з товстим чорним кабелем: електричний вібратор, призначений полегшити роботу масажиста. Але жодних ознак того, що апарат буде використано деінде, крім шиї пацієнтки, на плакаті немає.

“Цей метод дозволяє знизити фізичне навантаження при масажі на 50%, – зазначено в рекламі. – А результат лікування набагато ефективніший”.

Вібратор
Підпис до фото, На рекламних листівках початку 1900-х жінки і чоловіки демонструють масажер Sanax, який вони прикладають до рук, ніг, грудей та обличчях (Credit: Science Museum)

Інша листівка приблизно 1913 року демонструє переваги масажера Sanofix, який мав форму фену і поставлявся в маленькій дерев’яній коробочці з кількома різними насадками.

На серії фотознімків жінка з серйозним обличчям у білій гофрованій сукні прикладає масажер до лоба, щелепи, шиї і грудної клітки.

Коли Мейнс натрапила на ці рекламні оголошення, вони її заінтригували. “Наступні 19 років я студіювала дослідження в бібліотеках США та Європи, намагаючись дізнатись більше про історію вібраторів”, – розповідає дослідниця.

“У першоджерелах багато матеріалу не було. Ось чому розвідки зайняли понад 19 років, перш ніж я написала книжку”, – додає вона.

У “Технології оргазму” Мейнс пояснює, що істерію лікували масажем вагіни ще в Давньому Римі. Лікарі полегшували стан пацієнток, викликаючи в них “пароксизм” за допомогою мастурбації.

Але оскільки уявлення про жіночу сексуальність за тих часів були доволі примітивними, медики не усвідомлювали, що пароксизми їхніх пацієнток є насправді сексуальною реакцією.

Урок статевої освіти

Впродовж історії жіноча сексуальність привертала набагато менше уваги, ніж чоловіча, але припущення, що вікторіанські лікарі виявили ефект вібратора цілком випадково, здається Ліберман трохи наївним.

“Авторка представляє це так, ніби ніхто й не здогадувався, що пацієнтки відчувають оргазм, – каже Ліберман. – Але тоді вже знали про існування клітора та жіночої сексуальності”.

Є чимало свідчень, що американські та британські лікарі в XIX столітті і на початку ХХ-го теоретизували про те, які види сексуальної поведінки у жінок є здоровими, а які ні, і цілком усвідомлювали існування жіночого оргазму.

Історичні приклади, які наводить Мейнс у своїй книжці, також викликають певні сумніви. Мейнс цитує п’ять джерел, які начебто доводять, що лікарі постійно використовували вібратори в своїй практиці для “гінекологічного масажу”. Але деякі з цих джерел не дозволяють зробити такий висновок.

В одному взагалі не згадуються ані вібратори, ані істерія, ані гінекологічний масаж, а у процитованому пасажі йдеться про лікування періодичного болю електричним струмом.

Вібратор
Підпис до фото, Цей електричний вібратор 1910-1930 років лікарі використовували для звичайного масажу пацієнтів

Ба більше, автор наголошує, що для пацієнток з періодичними болями “важливим є повне утримання від сексуального збудження”.

Як зазначає Ліберман, схожа невідповідність повторюється в книжці знову і знову.

У відповідь на критику Мейнс відповідає, що не має нічого проти неї, але змінювати свою думку не збирається. “Це, безумовно, цілком природно для молодого вченого критикувати роботу старших колег”, – додає вона.

“Те, про що я пищу в “Технології оргазму”, є гіпотезою. Ліберман та її співавтори – іншої думки, що ж ми навряд чи погодимось на цьому”, – зазначила науковець.

Правильні вібрації

Відомо, що вібратори застосовували майже на всіх ділянках тіла і для дуже широкого кола проблем.

Рекламні проспекти проголошували їхню ефективність у лікуванні безсоння, паралічу, невралгії, епілепсії, туберкульозу, запалення сідничного нерва, люмбаго, подагри, глухоти, блювоти, запорів, геморою та болю в горлі.

Вібраторами лікували печінку і навіть дітей, зазначається в літературі.

Вібратор
Підпис до фото, Вібраційний масажер Veedee початку 1900-х років, як зазначали його творці, міг вилікувати будь-яку хворобу, від застуди до проблем із травленням

Істерія також була в списку недуг, від яких міг позбавити вібратор. Але застосовували його переважно для масажу спини або шиї, а не з будь-якою еротичною метою, вважає Ліберман.

“Немає жодних доказів того, що жінок доводили до оргазму в кабінеті лікаря”, – стверджує Холі Ліберман.

Цілком можливо, що були “сумнівні лікарі”, додає вона, які зловживали довірою пацієнток. Але припущення, що доведення до оргазму вібратором, було схваленим методом лікування, є геть хибним.

Ліберман далеко не перша, хто піддав сумніву теорію Мейнс.

Інші науковці, як-от Хелен Кінг із Лондонського відкритого університету, яка спеціалізується на історії Античності, спростовує, що практика доведення до оргазму з метою лікування існувала в давніх греків та римлян.

В античному світі лікарям, як правило, не дозволялося наближатися до жінок в родині. Інша проблема полягає в тому, що Мейнс, здається, не розрізняє сатиру того періоду та справжню медичну літературу.

Мейнс повсюдно хибно інтерпретує джерела, висмикуючи з контексту уривки, які начебто підтверджують її теорію, зазначає Кінг.

“Наприклад, прочитавши опис того, що відбувається в піхві жінки під час статевого акту, вона чомусь інтерпретує це, як маніпуляції в кабінеті лікаря”, – каже дослідниця.

Тоді як виник вібратор?

Але якщо це були не лікарі, тоді хто насправді винайшов вібратор як сексуальну іграшку?

Відповідь, як не парадоксально, криється саме в тих рекламних оголошеннях, які наводить як приклад Мейнс.

Коли початку XX століття лікарі почали усвідомлювати, що вібратори аж ніяк не є панацеєю від усіх недуг, якими їх вважали, виробники пристрою стикнулися з проблемою.

Розробкою вібраторів займалася ціла галузь, яка спочатку виробляла ручну версію, яку замінив пристрій на паровому двигуні і пізніше на електроприводі.

Але відтепер лікарі припинили їх замовляти.

І тоді в 1903 році одна компанія пішла на зухвалий крок. Вона випустила рекламне оголошення сексуального пристрою Hygeia для чоловіків і жінок.

“Пристрій виглядав як пояс на електроприводі з вібрацією”, – каже Ліберман.

Це була одна з перших моделей, призначена саме для сексу, пише Ліберман. Але відкрито продавати вібратори як пристрої для сексуального задоволення було складно, в першу чергу з міркувань пристойності.

З 1915 року, коли Американська медична асоціація публічно заявила, що лікування вібратором є нічим іншим, як шахрайством, пристрої почали продавати прямо споживачам.

Вібратор
Підпис до фото, Автори рекламного проспекту середини XX століття зазначають, що “міні-вібратор… заспокоює і дозволяє приємно відпочити”

І замість того, щоби покласти кінець індустрії вібраторів, виробники просто переорієнтувалися з лікарів на споживачів.

“Такі рекламні оголошення почали публікувати в “Нью-Йорк Таймс”, “Чикаго Триб’юн” та в британських газетах”, – розповідає Ліберман.

“Вони призначалися для жінок, які протягом дня могли дозволити собі розслабитися і зробити масаж”.

З часом в цих рекламних оголошеннях почав проступати сексуальний підтекст.

На зображеннях тепер з’являлися чоловіки з оголеним торсом і жінки у відвертих блузках, які демонстрували пристрій з надзвичайно вдоволеним обличчям.

Через те, що реклама вібраторів певний час була надто сором’язливою, дуже важко встановити, коли саме їх почали широко використовувати саме як сексуальну іграшку.

“Вібратори сучасного типу почали з’являтися в 1950-х роках і відкрито рекламуватися у 1960-тих”, – зазначає Ліберман. – Хоча ставлення до них все одно було неоднозначним”.

Пройшло чимало часу, поки ситуація змінилася, але змінилася вона не всюди. Приміром, в Алабамі закони про непристойність й досі забороняють рекламу та продаж вібраторів.

Попри суперечливість своєї теорії Мейнс продовжує наполягати на її правильності: “Я вірю, що моя гіпотеза істинна. І є багато дослідників, які підтримують її”, – каже історик.

Вібратор
Підпис до фото, Такі рекламні оголошення, починаючи з 1953 року, рекомендували вібратори жінкам, як спосіб зняти напруження

Ліберман визнає, що її версія, звісно, не така приголомшлива, як історія про незліченні покоління лікарів, що доводили свої пацієнток до оргазму, рятуючи їх від істерії, і які з появою електричних пристроїв нарешті зітхнули з полегшенням.

“Дійсно, така версія більш приваблива, – додає Кінг. – Вона нагадує сюжет порнофільму з лікарем у головній ролі, який… ну, ви зрозуміли”.

Приваблива настільки, що протягом майже 20 років її викладали в медичних інститутах, сприймали як даність в академічних колах, представляли як факт у засобах масової інформації і поширювали в кіно та на театральній сцені.

І, як справедливо зауважує Ліберман, коли людям теорія подобається, навіть науковці не поспішають перевірити її.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

MIXADVERT