Робот-геолог практикується в астрономії

Американська космічна агенція NASA збирається відправити на Марс марсохід Perseverance. Але не варто забувати, що марсохід Curiosity досі працює на Червоній планеті після висадки у кратері Гейл ще у серпні 2012 року.

Curiosity святкує 3000 марсіанських днів, або солів, на поверхні Червоної планети у вівторок, 12 січня. Марсіанський день, або сол, триває 24 години 39 хвилин.

Наукова команда місії зібрала серію знімків, на яких зафіксовані головні досягнення марсохода.

Коли у червні 2018 роки ми отримали ці зображення, вся команда видихнула з полегшенням

Річ у тім, що Curiosity тоді зміг відновити буріння після довгої перерви. “Дулут” став першим каменем, який марсоходу вдалося просвердлити і взяти пробу (в центрі зображення вгорі видно отвір у камені) з 2016 року.

Тоді через технічний збій Curiosity втратив здатність свердлити. До червня 2018 року інженери розробили і протестували нову технологію, яка дозволила продовжити буріння – ключову функцію марсохода, без якої його робота не могла тривати.

Підпис до відео, Як виглядає затемнення на Марсі

Двічі за марсіанський рік, приблизно під час рівнодення, шляхи супутників Фобоса і Деймоса перетинаються перед сонцем. Curiosity вдалося це зняти.

Анімація показує, як 22-метровий в діаметрі Фобос проходить повз Сонце у 2359-ий сол. Проходження триває 35 секунд. Знання точного часу проходження допомагає вченим зрозуміти взаємодії між Фобосом і Марсом.

Підпис до відео, Високо в небі Марса мерехтять напівпрозорі хмари

Незначна кількість водяної пари в тонкій атмосфері Марса може утворювати хмари, особливо в прохолодну пору року та навколо високих піків.

Curiosity неодноразово спостерігав за тонкими хмарами над головою під час своєї місії.

Але на 2410-й сол він зміг побачити особливий вид хмар, що утворюються на дуже великих висотах, у цьому випадку приблизно 31 км над поверхнею. Ці хмари називають “напівпрозорими”, оскільки вони залишаються освітленими сонцем навіть після заходу сонця на поверхні планети.

Curiosity
Підпис до фото, Створення надзвичайної картини іншого світу, піксель за пікселем

Це приголомшливе зображення – це панорама марсіанської поверхні з найвищою роздільною здатністю (1,8 мільярда пікселів), зроблена наприкінці 2019 року у районі Глен Торрідон на Червоній планеті.

Оскільки для підготовки таких панорам потрібно зробити численні фотографії (у цій мозаїці понад 1000 телефотознімків) протягом багатьох днів, їх створюють нечасто. Цей район на Марсі назвали на честь гірського району в Шотландії.

Робот-геолог практикується в астрономії
Підпис до фото, Робот-геолог практикується в астрономії

На 2784-й сол Curiosity зробив сімейний портрет Землі та її сусідів. На передньому плані видно скелю на Марсі, а у небі – Землю та Венеру, що виглядають як зірки на запиленому вечірньому небі.

Панорама гори Шарпа
Підпис до фото, Панорама гори Шарпа

Влітку 2020 року наукова група Curiosity відправила марсохід до нового вищого регіону на горі Шарпа, де він буде досліджувати гірські породи, багаті сульфатними мінералами.

Оскільки гора Шарпа утворилася з шарів відкладень, гірські породи з висотою молодшають.

Сульфатні мінерали в цьому регіоні могли утворитися тому, що більш вологий клімат на Марсі – сприятливий для утворення глинистих мінералів – став сухішим.

'Greenheugh Pediment'
Підпис до фото, Цей вид скелястої рівнини Грінг’ю також створений з багатьох окремих знімків

На 2696 сол Curiosity завершив свій найкрутіший підйом протягом місії – на піщаний схил скелястої рівнини Грінг’ю (Greenheugh pediment).

Марсохід зробив ці знімки на 2729-й сол.

Drillholes
Підпис до фото, Під поверхнею Червоної планети ховається безліч різних кольорів

Ми всі знаємо Марс як Червону планету – такою ми бачимо її на нічному небі. Однак якщо зануритися на невелику глибину під її поверхню, то можна побачити різнокольоровий Марс.

Curiosity успішно пробурив Марс 29 разів і продемонстрував, що відкладення мають різноманітні відтінки – від охристо-червоного до синьо-сірого. Вони відображають мінерали та рідини, що пройшли через давні гірські породи.

Буріння дозволяє зануритися під окислену поверхню, яка зазнала найбільшого впливу космічного випромінювання.

Curiosity in isolation at Edinburgh
Підпис до фото, Mars Reconnaissance Orbiter зробив знімок Curiosity з висоти 266 км

На цій фотографії марсохід зафіксувала камера HiRISE на автоматичній міжпланетній станції NASA Mars Reconnaissance Orbiter. Кожен з пікселів становить близько 25 см, тому ми можемо досить добре побачити марсохід. Він щойно завершив буріння у місцевості, яку назвали Глазго.

Підпис до відео, “Пиловий диявол” на Марсі

У наявному бездощовому кліматі на поверхні Марса накопичується пил. Вітри, що утворюються внаслідок нагрівання поверхні Сонцем, можуть утворювати великі та добре сформовані вихори.

Здебільшого вони невидимі, але коли сильний вихор дрейфує над запиленою поверхнею, пил підіймається вгору і проявляє його форму.

Ця анімація, знята протягом чотирьох хвилин на 2847-й сол, зафіксувала вихор “пилового диявола” на відстані 0,5-1 км від марсохода. Ширина “пилового диявола” – близько 5 м, а висота – не менше 50 м.

Presentational grey line
Mary Anning drill holes
Підпис до фото, Буріння отворів на честь Мері Еннінг

Curiosity зробив своє останнє “селфі” на 2922-й сол, щоб відсвяткувати успішне буріння трьох отворів у кам’яній плиті перед ним.

Перші два отвори назвали на честь Мері Еннінг, палеонтологині 19 століття, чиї знахідки у приморських скелях південно-західної Англії допомогли краще зрозуміти доісторичне морське життя на Землі.

Матеріал з цих отворів використали у двох експериментах “вологої хімії”, під час яких його змішували з рідкими хімічними речовинами для виокремлення органічних молекул, які можуть зберігатися в гірській породі.

Гірські породи на цій ділянці утворилися з осаду давніх струмків та озер. Вологе середовище та наявність органічних молекул у кількох гірських породах, вивчених Curiosity, свідчать про те, що стародавній Марс був придатним для життя.

Третій отвір просвердлили для вивчення темних гранул, видимих у куті плити.

ввс

MIXADVERT