Новорічне занурення в лохдаун

 

Новий рік розпочався не лише з святкового настрою, але і тривоги за найближче майбутнє. І справа не в пандемії чи нокдауні, а в новій і свіжій тарифній удавці. Нині за часів оголошеного владою локдауну ( локдаун з підвищенням тарифі на всю комуналку та різні надумані транспортування) варто всім якось переосмислити нову дійсність А ще краще продумати та дати якусь відчутну для наших кривдників адекватну відповідь.

З глибин пам’яті виринає призабуте і істричне. Наприклад, гасло часів раннього більшовизму столітньої давнини – « На білий терор ми відповімо червоним терором!» Від нас варто застосувати зустрічний локдаун буде фактично фінансовим локаутом. Нехай місяць чи два не доберуть запланованих надходжень грошенят… Головне щоб до цього долучилися якомога більше платників. Держава не дуже постраждає, адже левова частка тих грошей осідає у приватних кишенях . Це було б чудовим додатком до виникаючих нині майданів та майданчиків та флешмобів, які чиновники з того боку сприйматимуть без усякого сумніву з кривою ухмилкою. Бо це не взяття Зимового чи Капітолію. Немає в них переляку та страху після пережитого.

Коли надто багаті та жадібні «комунальники» через падіння шалених прибутків затримають виплати своїм працівникам та самі залишаться в умовній фінансовій скруті, можливо у цих «жирних котів» настане фаза умовного протверезіння після вчинених перерахунків. Чітко зрозуміло одне – на них треба потужно і відчутно фінансово тиснути. Хоча це нахабне товариство торгашів комунальними послугами почне через кишенькових суддів судову війну з споживачами. А в ній в більшості випадків перемагатиме.

Зараз якось і в судах стало не так: справи для ознайомлення відповідачам не присилають, на засідання не викликають, про позовний термін давності у три роки забувають. Пройшло п’ять років, то стягувати борг можна виходить за три роки, а не за вісім чи шість, або п’ять. Про суддів, як і небіжчиків варто писати лише позитивно, бо можна наразитися на небезпеку. Тому варто журналістам «вкручувати» в тексти вирази «здається» або «складається враження», щоб це було не твердженням, наклепом чи образою, а оціночним висловом.

Зараз через всі «обіднівши» комунальні установи почнуть масові судові компанії проти боржників. Боржники дійсні і майбутні вже почали перекривати шляхи державного значення, а 11 та 15 січня закликають до проведення акцій протесту. Але може трапитися цікава ситуація з акціями протесту. В Україні оголошено локдаун, а тут величеньке скупчення громадян. Здається організатори акцій протесту дуже наражають себе на переслідування за порушення суворого карантину. А комусь з нас навіть може здатися, що локдаун зробили по термінам не через пандемію коронавірусу, а через заплановане владою тотальне підвищення комунальних тарифів всіх разом. Ініціатор та джерело організації того і іншого одне – українська влада в різних її іпостасях у вигляді Кабміну та НКРЄ.

То ж наше суспільство починає новий 2021 рік не лише з низки традиційних свят, але і цілої низки нових утворених владою соціальних проблем. Як обидві сторони вийдуть з ускладненої ще пандемічними чинниками ситуації? Все виглядає більш ніж дуже проблематичним. А от у сусідів близьких і далеких все якось не так. У Грузії та Монголії, наприклад , оплату комунальних послуг на найближчі місяці карантину взяла на себе держава. І, мабуть, така соціальна поступка запроваджена не лише в цих двох країнах.

То чи буде від нас фінансовий локаут для комунальників? Буде, але не повний. Дисципліновані пенсіонери понесуть до банківських установ останні копійки, до них приєднаються споживачі субсидій. Не платитимуть лише ті, у кого насправді немає чим платити, закінчились заощадження та хто не отримав, або втратив субсидію. Але боляче комунальникам буде не дуже, бо треба щоб з всі разом і одним залпом. Тоді це буде відчутно. А поки, що ми не дуже згуртовані у своїй скруті, і тому нас по одному розділяють і ошукують. А раз ми ще не можемо чітко і дружно консолідуватися, то значить нас ще не дуже допекли чи боляче дістали за живе. Але неодмінно кошмарити у відповідь треба все одно.

Анатолій Авдєєв

MIXADVERT