300 тонн золота – 11% річного світового видобутку – щороку опиняються…у смітті

300 тонн золота – 11% річного світового видобутку – щороку опиняються…у смітті. А ще сотні тонн срібла, міді та інших цінних компонентів орієнтовно на 57 млрд доларів було викинуто або спалено. Електронні відходи – величезна проблема сучасності. Їх обсяги збільшуються втричі швидше, ніж чисельність населення планети.
Згідно глобального моніторингу електронних відходів ООН Global E-Waste Monitor, у 2019 році вони склали рекордні 53,6 млн тонн – близько 7,3 кг на кожного жителя Землі (правда, у когось 23 кг, а в когось 0,1 кг). До 2030 року щорічний обсяг може зрости до 74,7 млн тонн, тобто в десять разів перевищити за вагою піраміду Хеопса.
Причина сміттєвого «цунамі» – шалений споживчий попит на різні ґаджети та іншу електроніку (побутову техніку, автомобілі, навіть дитячі іграшки). При тому, що термін їх використання досить короткий – технології швидко змінюються, а ремонт виробниками у більшості випадків не передбачається.
Плановане застарівання (навмисне створення товару так, щоб він через певний час став немодним чи непридатним до використання) – доведений факт.
При цьому ефективних методів вилучення цінних та рідкісних металів майже немає. Екологічно безпечна переробка викинутої електроніки – справа складна й дорога. Торік у світі було зібрано й утилізовано лише 17,4 % електронних відходів. І мова не тільки про те, що знищуються цінні, невідновні ресурси. Такі відходи ще й дуже токсичні. Тільки за минулий рік було викинуто 2,2 мільйона тонн матеріалів, що містять свинець, ртуть, кадмій і хром і т.д.
Поки що єдиним, хто серйозно взявся за проблему електронних відходів, став ЄС. В Європі вже зараз переробляється чи безпечно утилізується майже 40% електронних відходів. Це найвищий показник у світі.
Натомість в Україні практично немає потужностей для безпечної переробки та утилізації електронних відходів (працює кілька компаній, але обсяги дуже малі). І поки що немає ні законодавчих, ні економічних умов для їх появи.

MIXADVERT