Путін хоче змусити Україну капітулювати

Чергове загострення ситуації на Донбасі й маневри російської армії біля кордонів України пов’язані з бажанням Кремля змусити Зеленського підписати “новий мир” з Росією, вважає Сергій Руденко.

Президент України Володимир Зеленський відвідав Донбас 8 квітня Президент України Володимир Зеленський відвідав Донбас 8 квітня

Концентрація військ на кордоні України і Росії різко загострила ситуацію на Донбасі. Військові маневри російської армії біля кордонів української держави і заява глави МЗС РФ Сергія Лаврова про можливе відновлення “громадянської війни” на сході України свідчать про те, що Москва прагне капітуляції Києва. Замість цього президент Володимир Зеленський декларує намір про вступ країни до НАТО та їде на Донбас піднімати бойовий дух українських вояків.

Україна зразка 2014 і 2021 років – дві різні держави

На восьмому році війни на Донбасі українцям, звісно, важко зберігати спокій під час військово-політичних маневрів Росії. Здавалося б, у цій історії все напрочуд зрозуміло: є країна-агресор з маріонетковими керівниками так званих “ЛНР” і “ДНР”, з одного боку, і є українська армія і суспільство – з іншого. І велика частина цього суспільства однозначно трактує події. За винятком хіба що тих політичних сил, які за методичками Кремля намагаються агресію РФ подати як “громадянську війну” і боротьбу за “незалежність” “ЛНР” і “ДНР”. Але звикнути до війни все ж не можна, навіть якщо лінія фронту від тебе за сотні кілометрів.

Сергій Руденко Сергій Руденко – український журналіст і політичний оглядач

Щоправда, Путін і його команда напевно не розуміють, що Україна зразка 2014 і 2021 років – дві різні держави. За час, що минув з моменту анексії Криму, в країні з’явилася сильна армія. Нехай не така величезна і споряджена, як у Росії, але здатна давати гідну відсіч. За сім років виросло ціле покоління українських офіцерів, які знають, як треба воювати й управляти армією. Ще сотні тисяч людей, які мають бойовий досвід і досвід волонтерства, перебувають у резерві. Та й підтримка армії суспільством в Україні є безпрецедентно високою.

Читайте також: Міжнародна преса про екскалацію на кордоні з Росією: Україна, як Тайвань

Понад 13 тисяч загиблих і десятки тисяч поранених на Донбасі давно вже протверезили голови навіть найзапеклішим прихильникам “русского мира”. Тому легкої прогулянки для російської армії, під яким би приводом вона не зайшла на територію України – чи то в ролі “миротворців”,  чи то у ролі захисників осіб, які мають паспорти РФ – не буде. Ніхто вже спокійно здавати свої  міста й села не збирається. А тим більше – виступати із закликом: “Путін, прийди!”. Тому що у нинішніх умовах це дорівнює самогубству.

Зеленський заговорив про НАТО

Нинішня ескалація ситуації Росією змусила президента Зеленського 6 квітня зробити заяву щодо питання, яке він раніше не педалював: членство України в НАТО – єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі. Дотепер він був упевнений, що для відновлення миру на сході країни досить буде домовитися з Путіним. Але за два минулі роки Володимир Олександрович зрозумів: консенсусу з Володимиром Володимировичем можна дійти виключно на умовах Москви. Тому що, як виявилося, на господаря Кремля не діє ані акторська харизма Зеленського, ані спроби українського президента заглянути в його очі. Мир – лише на умовах капітуляції.

Де-факто Путін не залишив нинішньому президенту України вибору. Зеленський закликав почати переговори щодо отримання українською державою плану дій щодо членства в НАТО. Звісно, це зовсім не означає, що завтра або післязавтра Україна приєднається до альянсу. Тим більше – офіційний Київ не отримає нині військову допомогу від НАТО. Оскільки для участі в альянсі треба відповідати не лише високим військовим, а й політичним, економічним, правовим стандартам. І для членства у НАТО одного бажання президента Зеленського недостатньо. Для цього потрібна довга й кропітка робота. Чи готова до цього сьогодні Україна? Навряд. Але іншого шляху у неї просто немає. Як то кажуть, на НАТО сподівайся, а праці не цурайся.

Читайте також: Коментар: Чи кине Путін виклик Зеленському та Байдену?

На Донбасі не може бути жодної Сребрениці

На тлі військових маневрів біля кордону з Україною заступник голови адміністрації президента РФ Дмитро Козак озвучив умову, за якої російська армія зайде на Донбас: якщо ситуація там розвиватиметься за сценарієм різанини в Сребрениці. Саме в цьому випадку, за словами чиновника, Москва зробить усе, щоб захистити своїх громадян, а точніше – тих жителів Донбасу, які встигли отримати російський паспорт (а таких близько 400 тисяч осіб). Ось ця заява Козака справді лякає. Яка різанина? У Києві Донбас вважають невід’ємною частиною країни й не збираються там воювати.

Схоже, для того, щоб виправдати своє вторгнення на територію незалежної держави, Кремль шукає серйозний привід. Зрозуміло, що, згадуючи Сребреницю, Козак апелює до цільової аудиторії – європейців. Але, дозвольте, про можливість якого геноциду з боку України говорить людина з найближчого оточення Путіна? І чи не означає це, що Росія готова сама спровокувати різанину на Донбасі, щоб звинуватити у ній офіційний Київ? Ну, а далі – за традиційним сценарієм: введення військ і примус України до миру.

Брязкаючи зброєю, Володимир Путін вкотре намагається довести Києву і всьому світу, що майбутнє української держави буде визначати лише він. Президент РФ хоче миру на Донбасі на своїх умовах: з особливим статусом регіону в складі України й впливом через нього на внутрішню і зовнішню політику сусідньої держави. Простіше кажучи, йдеться про капітуляцію офіційного Києва. І це, схоже, вже почав розуміти Володимир Зеленський. Для якого передвиборна обіцянка зупинити війну на Донбасі перетворилася на Ахіллесову п’яту.

MIXADVERT

ютос