Петро Масляк: Чому “наші” законодавці так піклуються про євреїв, але чомусь забувають про українців

Парламент України на засіданні 3 червня ухвалив у першому читанні проєкт закону №2797 щодо запобігання героїзації військових злочинців та легалізації нацизму.
Законопроєкт, зокрема, дає визначення поняттю “антисемітизм”.
Так “антисемітизмом в Україні” є “певне ставлення до осіб єврейського походження, яке виражається в ненависті до них”.
Овва! Отакої!
Хто такі “особи єврейського походження”? Як їх визначити законодавчо? Етнічне походження людини в Україні ніяк не зафіксоване законодавчо. Немає ніяких документів, які б фіксували етнічну належність людини. Ні в паспорті, ні в особовій справі. Будуть проводити генетичний аналіз крові? Тоді теж виникне колізія. Який відсоток семітської крові має бути в людини, щоб вона була визнана особою єврейського походження – 20, 40, 50, 75 чи лише 100? По батькові чи по матері?
Друге. Сам термін “ансемітизм” в даному контексті абсолютно юридично не коректний. Хто такі семіти? Це араби, ефіопи, сомалійці і євреї. Не беручи до уваги більш дрібні народи. Чому тоді мова йде лише про євреїв. Чому дискримінуються інші семіти? Якщо семіт єврей ненавидить семіта араба то він антисеміт, чи ні? Чи антисемітом є лише семіт араб, який ненавидить семіта єврея? Чистої ж води маразм.
І нарешті, чому в Україні не приймають закон про антиукраїнські прояви? Де у нас ви зустрічали антисемітизм? Це при президентові-євреєві, і прочая, і прочая… Ви що, божевільні? А ось антиукраїнським висловлюванням і діям немає кінця. Чому не засуджується на законодавчому рівні ненависть до українців, української мови, України в цілому?
Чому “наші” законодавці так піклуються про євреїв, але чомусь забувають про українців. Чи українців можна ненавидіти, вбивати на їхній же землі, виступати проти їхньої мови, культури, насміхатися над ними на різних шоу тощо. І нічого?
Скільки це може тривати і коли цим злочинам буде покладено край?

Petro Maslyak

MIXADVERT