Без Полісся: як Україна може втратити регіон через водний шлях E40

IX століття, тонкі та довгі судна варягів повільно йдуть через Прип’ять.

Повноводна навесні ріка затопила навколишні луки й заплавні діброви, які ще не відчули людських сокир.

На норманів чекає довга дорога через дикі ліси середньовічного Полісся до Києва і далі вниз по течії Дніпра через малонаселені степи кочівників до “Руського моря”, як звали тоді Чорне море.

У кінці першого тисячоліття нашої ери річковий напрям з Балтії по Віслі, Західному Бугу, Прип’яті й Дніпру до Чорного моря був альтернативою літописному шляху “З варягів у греки”, який проходив східніше.

Судно вікінгів

Разом вони утворювали одну з найголовніших транспортних артерій тогочасного світу, що йшла з норманської півночі на візантійський південь.

Деякі його ділянки долали волоком – тягнули або “волокли” судна суходолом, адже не скрізь можна було пройти водою.

За тисячу років три сучасні країни – Україна, Білорусь та Польща – хочуть відновити цей річковий маршрут між Балтійським та Чорним морем як магістральний водний шлях E40 “Гданськ-Херсон”.

За розрахунками Морського інституту в Гданську, E40 має всі шанси стати “стратегічним транспортним каналом”, по якому перевозитимуть до 6 млн тонн вантажів щороку.

У екологів, утім, такі перспективи викликають значно менше ентузіазму.

Тумани на Прип'яті

Автор фото, С.Канциренко/ Українське товариство охорони птахів

Підпис до фото, Тумани на Прип’яті мало змінилися за тисячу років. Але тепер саму річку може змінити людина. Фото: Сергій Канциренко / Українське товариство охорони птахів

Велике судноплавство потребує великих змін на річках, якими йтиме E40. Зокрема, і для “серця Полісся” – річки Прип’ять.

Екологи попереджають, що перетворення Прип’яті на великий “транспортний канал” не лише назавжди змінить одну з останніх незайманих рік у Європі, а й може висушити клімат Полісся.

І це відчують на собі не лише ліси десь у далекій прип’ятській заплаві, а й Київ та інші міста всього регіону.

Що таке E40

Мапа E40

Автор фото, Maritime Institute in Gdansk

Підпис до фото, Мапа E40

Довжина водного шляху E40 від Гданська до Херсона 2352 км.

“E” в його назві означає, що це міжнародний маршрут, а цифрами 10, 20, 30, 40 і 50 позначили магістральні водні шляхи, які з’єднують різні моря, – номери зростають з заходу Європи на схід.

“Міжнародний водний шлях E40 (IWW E40) – один з головних внутрішніх водних шляхів міжнародного значення, розвиток якого підтримує і ООН, і ЄС. IWW E40 проходить через Гданськ, Варшаву, Брест, Пінськ, Київ та Херсон, з’єднуючи Балтійське море з басейном Чорного моря”, – йдеться у техніко-економічному обґрунтуванні (ТЕО) Морського інституту в Гданську для E40.

Кілька років тому Україна, Польща та Білорусь на найвищому рівні вирішили “відновлювати” водний шлях E40 – востаннє ним користувалися ще за радянських часів.

Але тепер його хочуть зробити придатним по всій довжині для більших суден – це вже не про легкі варязькі кораблі “дракари” і “кнори” з малою осадкою, які ходили Прип’яттю в Середньовіччі, а про великі вантажні судна сучасних морів.

Навіщо

Дніпро

Автор фото, УНІАН

В українському Міністерстві інфраструктури пояснили BBC News Україна, що, як і тисячу років тому, головне призначення Е40 – торгівля.

Тобто по річках знову мають піти товари між Україною, Білоруссю та Польщею, що виведе “на новий рівень торгові шляхи з Європейським Союзом”, кажуть в міністерстві.

Від потужної транспортної артерії економічно виграють регіони, по яких вона проходить. Тут має з’явитися більше грошей та робочих місць.

Ще одна мета Е40 – переорієнтація вантажопотоків з Балтії на порти Чорного моря, що вигідно Україні.

Власне, все це разом і є той самий рецепт успіху “З варяг у греки”, який свого часу зробив Київ центром середньовічної Русі і Східної Європи. Тільки зараз вже у менших масштабах.

“За ТЕО, попит на вантажні перевезення водним шляхом Е40 після його відновлення може скласти 6 мільйонів тонн на рік”, – розповіли у Мінінфраструктури.

Скільки це коштує

Баржа

Автор фото, УНІАН

Вартість Е40 в усіх трьох країнах складає близько 13 млрд євро.

Найбільше треба витратити у Польщі, де всі роботи по проєкту можуть коштувати 12,5 млрд євро.

У Білорусі витрати на Е40 будуть від 100 до 176 млн євро (але білоруська організація “Бізнес-союз імені Кунявського” оцінює можливу ціну значно вище – аж до 1 млрд євро).

А в Україні поглиблення дна та ремонт шлюзів коштуватиме 32,5 млн євро.

Фінансувати ці роботи у Києві, Мінську та Варшаві сподіваються не лише зі своїх бюджетів, яких вочевидь на це не вистачить, а й зі структурних фондів Євросоюзу та з залученням ЄБРР чи приватних інвесторів – з ким вже вийде домовитися.

В Україні роботи під егідою E40 проводили вже у 2019-2020 роках.

“Днопоглиблювальні роботи, які ми зробили на Прип’яті, дозволили імпортувати річковими перевезеннями частину нафтопродуктів, які йдуть з Білорусі, розвантажуючи нашу дорожню мережу”, – так у травні цього року згадував про ділянку E40 вже колишній український міністр інфраструктури Владислав Криклій, передаючи справи своєму наступнику Олександру Кубракову.

Наскільки це вигідно?

Дніпро

Автор фото, УНІАН

Головна ідея техніко-економічного обґрунтування E40 – він може бути вигіднішим, ніж залізниця чи “далекобійники”.

“Конкурентоспроможність зростає із відстанню, об’ємом перевезеного вантажу та масою”, – пояснюють автори ТЕО з Гданська.

Але заступник директора білоруського “Бізнес-союзу імені Кунявського” Алесь Герасименко звертає увагу, що в Білорусі та Україні залізничні тарифи на перевезення більшості товарів суттєво нижчі, ніж вартість перевезень по річках.

“Є тільки особлива група товарів – добрива, нафтопродукти і деякі інші, – які можуть приблизно зрівнятися з водним тарифом”, – пояснює білоруський експерт.

“Або великогабаритні “проєктні” вантажі – наприклад, реактор перевезти, який важить тисячу тонн і його важко залізницею переправляти”, – додає він.

А за швидкістю водний транспорт по E40 “катастрофічно програє залізниці”.

“Щоб доправити вантаж з Гданська в Херсон автомобільним транспортом потрібна 31 година, залізницею – 66 годин, водним транспортом по Е40 – 230 годин. Це колосальна різниця для бізнесу”, – каже Алесь Герасименко.

Так само він сумнівається у потенціалі E40 як транзитного шляху з Чорного моря до Балтики.

“Думати, що, умовно, з Туреччини по Е40 хтось попливе у Фінляндію чи Швецію – повний абсурд. За нинішніх логістичних схем, коли налагоджені великі контейнерні перевезення навколо Європи, там зовсім інші ціни. І Е40 за цінами ніколи не зможе конкурувати з обхідними шляхами по Середземному і Північному морях”, – вважає Алесь Герасименко.

“Якусь нішу внутрішній водний транспорт займає вже сьогодні. Але вона не настільки масштабна, щоб у неї вкладати величезні кошти, адже вони просто не відіб’ються”, – згадує він про 13-мільярдний бюджет всього проєкту.

Греблі

Шлюз

Автор фото, УНІАН

Підпис до фото, Екологи вважають, що Прип’ять може перетворитися з природної річки на каскад водосховищ. Як це свого часу сталося з Дніпром

Втрата грошей, за словами екологів, – далеко не найгірше, що може принести проєкт E40.

Він означає “модернізацію” річок для того, щоб по них могли пройти великі судна.

“Що таке четвертий клас судноплавства, до якого хочуть модернізувати Прип’ять прихильники водного шляху E40? Це гарантована осадка судна 2,5 метри – тобто, мінімальна глибина по всій протяжності Прип’яті має бути десь три метри”, – продовжує Алесь Герасименко.

Еколог Олексій Василюк з “Української природоохоронної групи” каже, що зараз такої глибини у Прип’яті немає, тож річку доведеться поглиблювати по всій довжині, а також спрямляти русло на деяких ділянках.

“Інший момент – обвалування. Потрібно зробити з Прип’яті щось схоже на канал”, – додає він.

Прип'ять - Стохід

Автор фото, С.Канциренко/ Українське товариство охорони птахів

Забезпечити потрібну глибину Прип’яті просто поглибленням її дна і обвалуванням неможливо – мул постійно заноситиме все це. Тому для E40 пропонують побудувати на річці греблі – каскад з 5-7 таких споруд.

Це підніме рівень води у Прип’яті та зробить її гарантовано прохідною для великих суден.

Позитивним ефектом від такої зміни річок, за словами авторів концепції E40, є захист від паводків і повеней.

Але саме у випадку з Прип’яттю, яка мало змінилася з часів варягів, відсутність сезонних весняних повеней матиме катастрофічний ефект для природи всього регіону, попереджають екологи.

2px presentational grey line
Adham Ashton-Butt / Полісся - дика природа без кордонів

Автор фото, Ashton-Butt / Полісся – дика природа без кордонів

Підпис до фото, Британський вчений Адам Ештон-Батт вивчає Полісся в Україні та Білорусі. За його словами, цей регіон залишив пам’ять про те, якою була Європа багато століть тому

Чим важливі Полісся та Прип’ять: пам’ять про дику Європу

Адам Ештон-Батт, еколог з British Trust for Ornithology (BTO) вивчає кажанів і комах в Україні та Білорусі в ініціативі “Полісся – дика природа без кордонів” – міжнародному об’єднанні, яке бореться за збереження дикої природи регіону:

“Прип’ять – одна з небагатьох природних річок, які залишилися в Європі.

Її не випрямляли, не будували дамби, у неї природний водний режим.

Тому тут залишилися особливі заболочені території, “хабітати” (Місця існування рослин і тварин. – Ред.), що залежать від гідрологічних процесів на річці.

Прип’ять – це серце Полісся. Вона несе воду, яка формує цей регіон.

І її весняні повені дуже важливі для всіх, хто тут живе, особливо для птахів і комах, якими вони харчуються.

Якщо Прип’ять випрямлять чи на ній побудують дамби – це буде катастрофа для всієї екосистеми.

У Західній Європі майже всі річки випрямлені і перегороджені дамбами, там немає таких весняних повеней, як у Поліссі, що роблять цей регіон таким унікальним для Європи.

Чапля

Автор фото, С.Канциренко/ Українське товариство охорони птахів

Підпис до фото, Людина змінила Полісся, але не так сильно, як інші регіони Європи, через що утворилися напівприродні “хабітати”, до яких призвичаїлися поліські тварини, особливо птахи

Українське Полісся має неймовірні дикі болота і ліси, а також унікальні напівприродні “хабітати”, на які людина хоч вплинула, але не так сильно, як у Західній Європі 300-400 років тому.

Тут порівняно низька щільність сільського господарства. І корови, яких випасають на берегах річок, створюють вологі луки – а це місцевість, яка гарно підходить для болотяних птахів, розмноження качок, очеретянок.

Тут величезне різноманіття рослин. Важко сказати, де ще у Європі зараз можна зустріти так багато різних рослин.

Полісся

Автор фото, Ashton-Butt / Полісся – дика природа без кордонів

Тому Полісся і Прип’ять є своєрідним сховищем і нагадуванням, якою колись була Європа. І якою може бути її природа.

У Західній Європі більше немає таких районів і дуже просто забути, якою була дика природа, скільки видів пташок там було, як текли незаймані річки і якими були природні краєвиди.

Полісся ж про все це нагадує і може бути зразком, щоб колись, сподіваюсь, відродити у решті Європи.

2px presentational grey line

Прип’ять і її повені

“Під час весняного водопілля рівень води у Поліссі зростає, його болота наповнюються водою. І протягом решти теплого сезону вода поступово стікає до основного русла Прип’яті”, – пояснює голова правління “Української природоохоронної групи” Олексій Василюк.

“І на цьому тримається Полісся як зелена губка в центрі Європи. Мікроклімат цього регіону залежить саме від водності Полісся”, – додає він.

Полісся

Автор фото, wildpolesia.org / Daniel Rosengren

За словами Олексія Василюка, проєкт E40 зруйнує цикл водопілля на Прип’яті – з греблями і каналами вода вже не зможе щовесни розливатися у заплави та наповнювати прип’ятські болота.

Натомість волога швидше стікатиме з української частини Полісся по каналізованому руслу в Білорусь.

Спеціаліст з охорони природи білоруської організації “Ахова птушак Бацькаўшчыны” (З білоруської -“Охорона птахів Батьківщини”) Сергій Зуєнок каже, що насправді кількість води у басейні Прип’яті через E40 не зменшиться.

Але зміниться її перерозподіл.

Щоб з’ясувати, як саме, гідрологи зараз розробляють математичну модель.

“Але зрозуміло, що там, де води не було і вона з’явиться, це вплине негативно. Наприклад, на заплавні луки чи болота, які формувалися протягом століть і чиї жителі звикли до певного рівня води”, – відзначає Сергій Зуєнок.

“Причому постраждають не лише природні екосистеми, а й людські – у першу чергу поля та сільськогосподарські угіддя”, – попереджає білоруський еколог.

Білорусь

Автор фото, wildpolesia.org / Daniel Rosengren

Підпис до фото, Греблі на такій річці, як Прип’ять, призведуть до затоплення великих площ навколишніх територій

А Алесь Герасименко пояснює, як саме вплинуть греблі на таку річку як Прип’ять у Білорусі.

“Прип’ять – річка з широкою заплавою та низьким перепадом висот. Будівництво навіть низьконапірних гребель (умовно кажучи, 3-5 метрів) – призведе до того, що величезні території заплав просто підуть під воду… лише для того, щоб забезпечити глибину для проходження суден”, – попереджає експерт.

За його словами, у Мінтрансі Білорусі це також розуміють і роздумують над тим, щоб замінити постійні греблі на тимчасові – висотою до 3 метрів.

“Але і таке рішення матиме не найкращі наслідки для регіону”, – вважає Алесь Герасименко.

“Радіоактивний Рагнарок”

ЧАЕС

Автор фото, УНІАН

Підпис до фото, Проблем для E40 додає те, що Прип’ять протікає через радіоактивно забруднену Чорнобильську зону

Поглиблення Прип’яті викликає занепокоєння екологів ще й через радіацію у Чорнобильській зоні.

“Найбільшим ризиком є загроза радіаційного забруднення води через підняття радіоактивних часток з донних відкладів”, – писала “Українська природоохоронна група”.

А британська Guardian у грудні 2020 року попереджала, що роботи на Прип’яті теоретично “піднімуть радіоактивний мул від катастрофи 1986 р., що може забруднити питну воду для 8 мільйонів людей в Україні”.

У Міністерстві інфраструктури України з пророцтвами такого “радіоактивного Рагнароку” не погоджуються.

“У 2020 році проводилось лише поточне ремонтне черпання на восьми перекатах, яким забезпечили підтримання безпечної для судноплавства глибини суднового ходу на рівні 1,6 м”, – відповіли у міністерстві на запит BBC News Україна.

Роботи на Прип'яті

Автор фото, ТОВ “Собі”

Підпис до фото, Роботи на Прип’яті проводило ТОВ “Собі” за допомогою якірного земснаряду

Там також кажуть, що Державне агентство з управління зоною відчуження проводило радіаційно-екологічний моніторинг мулу зі згаданих восьми перекатів.

Аналіз показав, що рівень радіації там в межах норми.

Так само не виявили перевищення радіаційного фону і нижче за течією Прип’яті.

“Відповідно небезпека від проведення поточного ремонтного черпання на річці Прип’ять відсутня”, – кажуть у міністерстві.

Разом з тим, невідомо, чи не зміниться це, якщо дно Прип’яті поглиблюватимуть вже не до рівня 1,6 м, як зараз, а до 2,5 м, як це потрібно для E40.

Сухе Полісся і клімат в Києві

Полісся всихає

Автор фото, С.Канциренко/ Українське товариство охорони птахів

Підпис до фото, Зараз важко повірити, що Полісся з його величезними просторами лісу може зникнути, але насправді це може статися за кілька десятиліть або й швидше

Без водопілля Прип’яті українське Полісся почне поступово всихати, прогнозує Олексій Василюк.

За його словами, це буде схоже на рекордно суху весну 2020 року, з її першою в історії пиловою бурею над Києвом.

“Матимемо значно сухіший клімат у Поліссі. Не буде води – от і все, не буде мікроклімату в регіоні, включно з Києвом”, – каже Олексій Василюк.

“Зараз у Києві досить непоганий вологий мікроклімат влітку через північно-західні вітри, які, по розі вітрів, дмуть з Полісся. Київ насичується чистим і вологим повітрям з лісів північного заходу. Якщо це зміниться, то в столицю йтиме сухе повітря”, – пояснює український еколог.

На питання про те, чи може зникнути вода у колодязях в поліських селах, Олексій Василюк відповідає: “Цілком може. Вода в криницях – це ґрунтові води. А їхній рівень впаде”.

А Сергій Зуєнок каже, що через осушення боліт у білоруській частині Полісся вода там вже йде з колодязів.

“Це не прогноз, а реальність. Багато колодязів вже перестали працювати на Поліссі”, – відзначає білоруський еколог.

Полісся
Підпис до фото, “Якщо є стійка система з багатьма “хабітатами”, то це буде підтримувати дике життя навіть в умовах зміни клімату. Але якщо люди на місцях знищать екосистеми, то природі буде важче протистояти глобальним змінам”, – пояснює британський еколог Адам Ештон-Батт

“У тих місцях, які будуть осушені, Е40 може ще більше погіршити проблему”, – вважає він, хоча й додає, що ці наслідки ще потрібно вивчати.

А Олексій Василюк попереджає, що сухі криниці – це ще не найгірший сценарій: “Це не так страшно, як зміни клімату, коли можуть бути пилові бурі, всихатиме ліс та садки, тому що клімат буде не таким, як завжди у Поліссі”.

Британський еколог Адам Ештон-Батт додає, що хоча й зараз важко повірити, що величезні дикі простори Полісся можна втратити, насправді це може статися за кілька десятків років: “Так само було у Західній Європи 60-70 років тому, а зараз ми втратили всі ті місця для дикої природи”.

Полісся все одно зміниться через глобальні зміни клімату, але вплив людини, такий як вирубування лісів та зміна Прип’яті, лише посилить та прискорить ці зміни.

Перспективи

Полісся

Автор фото, С.Канциренко/ Українське товариство охорони птахів

Підпис до фото, У Мінінфраструктури кажуть: планів робіт, через які у Прип’яті може посилитися течія, наразі немає

В українському Міністерстві інфраструктури заспокоюють: “З боку транспортної галузі України не плануються роботи на Прип’яті з перевищенням глибин суднового ходу більше, ніж фактичні гарантовані показники 1,6 м. Змін, щодо “прискорення стоку Прип’яті”, не передбачається”.

Там також кажуть, що реальне відновлення E40 відбудеться лише “за наявності економічно та екологічно виваженого рішення” у кожній з трьох країн.

А оскільки проєкт має перспективи тільки за умови згоди України, Білорусі та Польщі, то нинішні політичні стосунки між країнами ставлять Е40 під питання.

“Але це не привід, щоб не говорити про загрози від нього. Якщо є шанс небезпеки, то треба намагатися його не допустити”, – впевнений Сергій Зуєнок.

“Попри політику, не було заяв про те, що Україна не буде цим займатися”, – наголошує Олексій Василюк.

“Для урядів цей проєкт буде жити за принципом “важливий не результат, а процес”. Тому що просто сказати, що його закривають, чиновники не зможуть – занадто багато заяв було на високому політичному рівні”, – додає Алесь Герасименко.

Тумани

Автор фото, С.Канциренко/ Українське товариство охорони птахів

Підпис до фото, Найкраще, що людина може зробити для Полісся – не чіпати його та Прип’ять, кажуть екологи

Тож екологи закликають залишити Прип’ять і Полісся такими, як їх бачили нормани тисячу років тому.

“Будь-які серйозні зміни Прип’яті людиною, на мою думку, є злочином, адже вони нищать одну з останніх природних річок в Європі”, – вважає Адам Ештон-Батт.

І резюмує: “Найпростіший спосіб зберегти Полісся – нічого там не робити. Дати Поліссю жити своїм життям”.

  • В’ячеслав Шрамович
  • BBC News Україна

MIXADVERT

ютос