Мовчазне суперництво: навіщо Туреччина заявила про права на Крим

Туреччина вважає Крим своєю розширеною периферією – територією, яка має з нею історичні та культурні відносини.

Володимир Зеленський, Раджеп Таїп Ердоган, Туреччина
Україна є партнером Туреччини і тому навряд чи стане загострювати обстановку / president.gov.ua

Турецька газета Turkiye опублікувала статтю, де стверджується, що насправді Крим належить не Росії і не Україні, а татарам-тюркам, які мають безпосереднє відношення до сучасної Туреччини.

Періодичні відсилання від Туреччини щодо Криму пов’язані з тим, що вони вважають Крим своєю “розширеною периферією” – територією, яка має історичні та культурні відносини з Туреччиною. Тому в тій інтерпретації зовнішньої політики, яку представляє Ердоган, це територія, на яку Туреччина повинна мати вплив як частина колишньої Османської імперії.

Росії, це, звичайно ж, не подобається. Відкритих зіткнень між Туреччиною і Росією з цього питання не було, та й не буде, у всякому разі, поки Крим знаходиться під контролем РФ. Але, однозначно, росіян турбує турецький вплив, що виріс у басейні Чорного моря і Південній Україні – в кінці-кінців, Туреччина використовує Україну якраз для стримування деяких амбіцій Росії в релігійній сфері, політичному та інформаційному впливі. Тому між ними дуже обережне суперництво в цьому регіоні.

Оскільки Крим для Росії – чутлива і принципова тема, тому вони весь час звертають на неї увагу. І кожен раз, коли про нього заходить мова, це завжди супроводжується якоюсь реакцією – як наслідок, цю заяву про Крим активно тиражували якраз в російських ЗМІ.

Поки це суперництво проходить в легких формах, як і не можна сказати про те, що у Туреччини є якісь плани забрати Крим собі. Тим не менш, вона намагається впливати на півострів через кримських татар, а Росія намагається цьому всіляко перешкодити.

Реклама

Крім того, з цим суперництвом можуть бути пов’язані і заяви про припинення поставок в Україну турецьких безпілотників Bayraktar Akinci. Адже Росія і Туреччина – конкуренти на ринку озброєння і їх турбують поставки озброєння в Україну. Природно, що Росія цього не хоче, тим більше, що вони як ці безпілотники істотно змінили військовий баланс в Лівії, Сирії та Закавказзі, а тому не хотіли б повторення в Україні.

 

Тому і Туреччина поводиться обережно – звідси і заяви про відсутність поставок, адже в Анкарі намагаються підійти до цього з бізнес-підходом, щоб не перетворити ситуацію на політичне питання і посилювати конфронтацію з Росією.

Але насправді перебої в поставках малоймовірні, так як є підписаний договір, який просто виконають. Проблеми можуть виникнути тільки з українського боку, так як у нас часто бувають ситуації, коли Україна не виконувала своїх зобов’язань. Але навіть якщо такі проблеми з’являться, навряд чи це на щось вплине. Тому що Туреччині, за великим рахунком, Україна не особливо і потрібна – не ми впливаємо на них, а вони на нас.

Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього, спеціально для Главреду

MIXADVERT

ютос