Фосфати та пестициди вбивають Дніпро: екоактивісти визнали стан річки катастрофічним

Уже понад два місяці активно цвіте одна з найбільших річок України – Дніпро. Це можна помітити неозброєним оком у Києві, Черкасах чи Запоріжжі. Цвітіння Дніпра є наслідком процесу розмноження низки видів синьо-зелених водоростей. Відтак, за словами екологів, ми можемо спостерігати біологічне забруднення води. У ній з’являються токсичні сполуки та велика кількість органіки, яка підживлює бактерії. А це може бути причиною смерті риб та інших водних мешканців. Попри те, що цвітіння мілких водойм у період спеки є природним явищем, у випадку Дніпра, це набуває критичного масштабу через людську діяльність. Зокрема, активне використання синтетичних миючих засобів із вмістом фосфатів.

“Дніпро стало смарагдовим. Цей колір йому невластивий, а набутий. Він є наслідком людських рішень в побуті, а також рішень, прийнятих на рівні держави”, – впевнений голова Національного екологічного центру України, учений секретар Інституту геологічних наук НАН України Руслан Гаврилюк. За його словами, Дніпро цвіте десятиліттями: “Українське суспільство поки що з цим погоджувалося, але прийшов час ухвалювати важливі рішення, змінювати свою споживацьку поведінку і ставати більш екосвідомими: як на рівні окремого громадянина, так і нації загалом”, – наголошує еколог. 

Вчені та громадські активісти вже кілька років говорять про екологічну катастрофу на Дніпрі й про те, що воно “реве” та “стогне”. За словами екологів, минулий рік був наймаловоднішим за всю історію метеоспостережень в Україні і це також вплинуло на цвітіння водойм. Ще одним фактором стали кліматичні зміни, а також зміни, які відбуваються під впливом людської діяльності.

Руслан Гаврилюк наголошує, що сторічна історія зарегулювання  Дніпра в  яскравих смарагдових фарбах предстала перед очима містян. “Зараз ми маємо наслідки прийнятих у 20-х роках минулого століття рішень, які, на жаль, держава не переглядає. Україна немає стратегічного бачення, що потрібно робити з Дніпром для його відновлення”, – зазначає голова екоцентру.

Історія зарегулювання Дніпра має важливе значення для розуміння, чому ми маємо екологічну катастрофу, вважає науковець. Дніпро, свого часу, розглядалося не лише як важлива екосистема, але й як вигідне джерело надходжень для країни.

Річка мала стати головною артерією для розвитку водного транспорту. Крім того, вона мала задовільнити енергетичні цілі країни.

“Коли збудували ДніпроГЕС – найбільшу електростанцію на теренах колишнього Радянського Союзу, дніпровські води почали використовувати для сільського господарства і зрошення півдня України”, – каже Руслан Гаврилюк.

За його словами, водозабезпечення найбільших населених пунктів України здійснювалося за рахунок дніпровської води: “Було розуміння комплексного використання Дніпра. Тоді зважувалось: ми втрачаємо річку, але маємо електроенергію, водопостачання та водний транспорт. Також тоді були сподівання на розвиток рибного господарства – штучні моря, які створювались на Дніпрі, мали дати поштовх для вирощування риби. Наразі ж ситуація інша. Не все, що тоді очікувалося насправді збулося”, – зауважує Гаврилюк.

Через втручання людини, велика кількість річок не впадають у Дніпро, а тому рівень води в дніпровських водосховищах вищий за рівень води приток Дніпра. Цілодобово річки перекачуються в Дніпро: “Ми витрачаємо кошти на те, щоб працювали потужні насосні станції і закачували річки у водосховища. Ми маємо сотні тисяч кілометрів захисних дамб, за якими постійно потрібно доглядати”, – говорить голова екоцентру Руслан Гаврилюк.

У нещодавньому звіті Рахункової палати визнано, що “екологічний̆ стан басейну річки Дніпро фактично є катастрофічним. Катастрофічними є також показники якості води, у тому числі питної. Підтвердженням цього є результати скринінгового моніторингу річкового басейну, у яких виявлено 161 забруднювач, зокрема гербіцид атразин, виробництво якого вже заборонене в ЄС з 2004 року. При цьому 19 забруднювачів було виявлено в більш ніж 10% пунктів пробовідбору”, – йдеться у звіті.

“Найбільше в пробах виявили пестицидів – це наслідки роботи сільського господарства. Також  фармакологічних препаратів – це те, що ми з вами вживаємо, – каже еколог Руслана Гаврилюка. – Те, що виводиться з нашого організму, потрапляє в міські каналізація. Ті, в свою чергу, не забезпечують очистку від цих фармакологічних препаратів. Далі вони потрапляють в річку Дніпро і через питні води знову можуть опинитися у нашому організмі”.

За словами еколога, забруднювачі, які виявили у дослідженні, – дороговказ до того, що потрібно зробити, аби змінити ситуацію: “Ми маємо звернути увагу на сільське господарство й переглянути регулювання та застосування пестицидів. Як формується забруднення Дніпра? Коли поля обробляються, поверхневими стоками пестициди змиваються в потічки, далі в струмки, а ті в невеликі річки. Потім все це пливе в притоки Дніпра і, зрештою, в саме Дніпро. Тобто, це відповідальність всього басейну Дніпра”, – наголошує голова Національного екологічного центру України.

Фосфати та пестициди вбивають Дніпро: екоактивісти визнали стан річки катастрофічним

Експертка з екологізації тваринництва громадської організації “Екодія” Анна Даниляк переконана, що ще однією з причин цвітіння води є фосфати, які впливають на здоров’я людину, якщо вона купається у забрудненій воді чи просто знаходиться поруч з нею: “Фосфати викликають подразнення шкірі, алергічні реакції, негативно впливають на зуби, ба навіть вражають внутрішні системи організму”.

У червні місяці міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський повідомив, що уряд підтримав постанову “Про внесення змін до Технічного регламенту мийних засобів”, що запровадить поетапне обмеження вмісту фосфатів та інших сполук фосфору в мийних засобах як для побутового прання, миття й очищення, так і для промислового. Щоправда нові стандарти діятимуть аж з 2023 року.

Натомість голова Національного екологічного центру України Руслан Гаврилюк, переконаний, що варто вже кожному домогосподарству боротися за економію води, а також переходити на безфосфатні миючі засоби, і це практично не позначиться на сімейному бюджеті.

У свою чергу, Державна екологічна інспекція України, окреслила наступні кроки, які, на її думку, допоможуть змінити екологічну ситуацію на Дніпрі. 

  • Необхідна комплексна програма санації Дніпра, до якої будуть долучені центральні та місцеві органи влади, громадський сектор і наші міжнародні партнери.
  • Потрібно суттєво підвищувати штрафи за забруднення водойм. Особливо це стосується великих підприємств, які сьогодні є головними забруднювачами.
  • Забезпечити навколо водних об’єктів Дніпра оптимальне поєднання лісових насаджень та лук, припинити там незаконні будівництва.
  • Посилити державний нагляд і контроль за скидами з підприємств і дотриманням режиму господарювання у водоохоронних зонах.
  • На законодавчому рівні змусити власників великих підприємств встановити систему дощової каналізації з очисними спорудами.
  • На законодавчому рівні обмежити використання фосфатів в товарах побутової хімії, які масово потрапляють до Дніпра, а також розпочати модернізацію очисних споруд за передовими світовими технологіями.

Крім державних важелів впливу на ситуацію, громадяни також можуть долучитися до зменшення споживання фосфатних миючих засобів. Наприклад, підписавши петицією до президента України про законодавчу заборону фосфатних мийних засобів. Поки що вона набрала близько 10% необхідної кількості голосів. Але кожен голос може змінити ситуацію.

У світі більшість країн Європи відмовилась від використання фосфатів на законодавчому рівні. Наприклад, Німеччина заборонила використовувати фосфати у миючих засобах ще у 1986 році, Австрія – у 1995 році. Практично всі країни ЄС або мають жорсткі обмеження, які контролюються, або ж платять податок, який настільки великий, що простіше випускати продукцію без фосфатів. На думку експертів, таким шляхом має йти й Україна. Але починати варто все ж з персональної відповідальності кожного громадянина, зі зміни його свідомості та поведінки.

Матеріал було виготовлено на основі програми “Активізація з Людмилою Тягнирядно”, яка звучить на Українському радіо та Радіо Культура.

Послухати ефір: https://bit.ly/3C2k7nP

Подивитися ефір: https://bit.ly/3hibBZA

MIXADVERT

ютос