Секс на роботі і роман з босом. Підручник

У списках рекомендованих книжок для студентів-менеджерів опинилась книжка “Ділова кар’єра” професора Івана Дахна. Книжка містить багато сексистських висловлювань, а одного разу автор навіть аргументує їх цитуванням Гітлера. Соцмережі бурлять, а депутати пишуть звернення у виші.

“Вже з перших абзаців мене трусило чи то від гніву, чи то від шоку і здивування. Повна відверта дичина, більше схожа на збірку застільних анекдотів, аніж на наукову працю”, – написала у своєму фейсбуці Діана Натхір, засновниця та очільниця громадської організації NASCO Education.

Саме вона випадково знайшла цю книжку в списку рекомендованої літератури для навчальної програми “Комунікаційний менеджмент” деяких українських університетів.

У яких саме, Діана не уточнила, але згодом книжку побачили в списках таких іменитих вишів, як ЛНУ імені Івана Франка, Київському національному економічному університеті, Національному авіаційному університеті.Рекламаhttps://909b92d86104150e29b50fb341176a7d.safeframe.googlesyndication.com/safeframe/1-0-38/html/container.html

Ось кілька уривків із “Ділової кар’єри”.

“Управляти чоловіку жіночим колективом важко, але можна”

сексизм
Підпис до фото, Львівська депутатка обурена посібником

У передмові професор попереджає, що недостатньо багато знає про інші, не ділові професії, але знає анекдот про оперну співачку, яка прийшла влаштовуватись на роботу.

“Оглянувши директорський кабінет, вона дещо не помітила та й здивовано запитала директора: “А де у вас диван, на якому провіряється голос?”Пропустити подкаст і продовжитиподкастЩо це було

Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти

Випуски

Кінець подкаст

Автор детально пише про те, як влаштуватися на роботу, що краще туди вдягати, які резюме писати. Та як поводитися на корпоративах, і як просити про підвищення зарплати.

Розділ “Гендер” він починає з історії: “Жінки – активні учасниці як матеріального виробництва, так і сфери послуг. Жінки пішли в армію, куди раніше їх не брали ніби за те, що вони неправильно розуміли команду “Ложись!” Управляти чоловіку жіночим колективом важко, але можна”.

А далі радить майбутнім менеджерам: “Слід намагатися наймати на роботу молодих заміжніх жінок. Як правило, їм притаманне більше відчуття відповідальності за доручену роботу, ніж у незаміжніх жінок. Молоді заміжні жінки менш схильні до флірту, ніж незаміжні”.

“Худі дівчата менш добродушні та ефективні, ніж повненькі дівчата”.

“Жінкам, яких беруть на роботу, слід чітко пояснити про фактор часу. Більшість жінок, як і президент Віктор Ющенко, люблять запізнюватися. Можливо, вони цього і не люблять, але запізнення відбувається автоматично. Так би мовити – стиль життя”.

ноги

“Жінці-працівниці слід завжди працювати над собою, самовдосконалюватися, намагатися виконувати належно свої трудові обов’язки. Хто цього не хоче робити – для тих в Києві є окружна дорога”, – продовжує автор.

“Жінки прекрасно виконують чітко сформульовані завдання. Зате їм бракує ініціативи у самостійному формулюванні завдань. Недарма ж Адольф Гітлер казав: “Народні маси люблять, щоб з ними поводилися, як з жінками. А жінки люблять, щоб ними командували”.

А ще є підрозділ “Службовий секс”.

“Роман з босом здавна вважався грою з вогнем. Певний час такій працівниці надається режим якнайбільшого сприяння. Вона звикає до того, що так буде завжди (…) Коли у боса кохання до співробітниці минає (бо, очевидно, настає з іншою), то використану співробітницю звільняють з роботи. Так було, так є, так буде”.

“Як правило, перший крок до інтиму на роботі роблять представниці чудесної статі. Службові романи набувають масштабів небезпечного вірусу”.

“Тим, хто не хотів би провокувати своїх співпрацівників-чоловіків, психологи радять переглянути свій гардероб. Міні та декольте відкласти для романтичних зустрічей поза межами офісу”.

Професор, військовий та відмінник освіти

Що відомо про автора “Ділової кар’єри?” У вступі до книжки професор розповідає, що два роки командував взводом на далекосхідному радянсько-китайському кордоні, а потім багато працював у освітніх закладах та на держслужбі.

У 2016 році Іван Дахно очолював кафедру міжнародних економічних відносин міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП), свідчить сайт вузу. Зараз йому 73 роки й він на пенсії.

Тоді він був доктором економічних наук, професором. Отримати коментар у представників МАУП нам не вдалось.

За своє життя чоловік написав десятки книжок. А написану ним у 2001 році “Ділову кар’єру” навіть позаторік перевидали. Платформа проти сексизму в медіа та політиці “Повага” з’ясувала, що за цією книжкою у 2018 році студенти бакалаврату МАУП мусили складати іспити.

“Повага” також знайшла цей посібник у списках рекомендованої літератури за 2020 рік в ЛНУ імені Івана Франка, КНЕУ. Він є також у списках НАУ та Ізмаїльського національного університету.

Донедавна за 361 гривню (зі знижкою) “Ділову кар’єру” можна було придбати й на порталі Yakaboo. Але після скандалу в соцмережах компанія вилучила книжку з продажу.

За контактним телефоном, який вказаний у його книжці, зв’язатись з Іваном Дахном не вдалось.

Як прибрати такі книжки з університетів

студентки
Підпис до фото, Якщо студентів обурює якась книжка, вони можуть сказати про це викладачам

Діана Натхір вимагає вилучити “Ділову кар’єру” і з навчальних програм, але це не так просто.

“Міносвіти чи інші державні установи не мають впливу на те, яку навчальну літературу використовують заклади передвищої та фахової освіти”, – пояснила у своєму фейсбуці Інна Совсун, депутатка партії “Голос” і заступниця міністра освіта та науки у 2014-2016 роках.

Якщо для шкіл підручники відбирають експертні комісії, навчені відрізняти дискримінацію та сексизм, то університети мають академічну свободу і самі формують свої списки книжок.

У цих книжок може не бути грифу міносвіти, але мають бути посилання, завдання, а ще вони обов’язково повинні бути в загальному доступі – в бібліотеках університету, репозитарії чи онлайн.

“Я можу дати студентам і бестселери – якщо вони є в мережі, – каже Ольга Рассказова, професорка кафедри соціальної роботи Харківської гуманітарної педагогічної академії.

“Те, що треба купляти – краще взагалі не давати, – пояснює викладачка. – У нас вчаться діти з різних сімей. Є такі, кого у їдальні безплатно годують, а ми їм будемо ще такі книжки рекомендувати”.

Відповідальність за те, які книжки видаються в університетах, лежить на авторові та кафедрі, які його рекомендують до друку. Крім того, книжку обов’язково мають переглянути рецензенти.

Але часто це лише формальність, говорить Ольга Рассказова, яка крім викладання також очолює комісію з антидискримінаційної експертизи освітнього контенту від міносвіти.

На запит громадськості там можуть перевіряти як шкільні книжки, ось як було зі скандальним підручником “Основи сім’ї”, так і університетські.

Але фактично для університетів такої процедури не існує – незрозуміло, хто і як може відправляти книжки на експертизу.

Тому якщо студента чи студентку обурює якась книжка, вони можуть сказати про це викладачам, чи дійти до кафедри, керівництва вишу. Гарантії, що їх почують, немає.

Але оскільки у боротьбу з “Діловою кар’єрою” вже включились і соцмережі, і народні депутати, шансів більшає.

Інна Совсун звернулась до вишів, де читають “Ділову кар’єру”, із запитом прокоментувати, чи вважають там прийнятними подібні підручники.

Оксана Маруняк із Львівської міської ради звернулась до міносвіти з проханням заборонити посібник у навчальних закладах.

А тим часом Діана Натхір разом із платформою “Повага” готує відкритий лист до всіх університетів, де вдалось знайти “Ділову кар’єру”, з метою вилучити книжку з навчального процесу.

Можна зайти ще далі, й домогтися від міносвіти ревізії бібліотечних фондів та вилучити літературу, що є дискримінаційною чи псевдонауковою, розмірковує Татуся Бо, письменниця й експертка з питань освіти, що бореться з неякісними посібниками.

Але цей захід має й інший бік. Є ж у бібліотеках світу “Майн Кампф” Гітлера, і не для популяризації його ідеології, а щоб розуміти мотиви диктатора і тонкощі становлення нацизму в 20 столітті.

“Тому книга Дахно антинаукова, дискримінаційна, не достойна для вивчення, – підсумовує Татуся Бо, – Але я б на місці викладачів використовувала її, щоб демонструвати хибність та недопустимість сексистських підходів у сучасному світі”.

  • Ілона Громлюк
  • ВВС News Україна

MIXADVERT

ютос