Що відомо про неонацистів у російській армії

військові

 

“Денацифікація України” – одна з цілей російського вторгнення, яку оголосив Володимир Путін вночі 24 лютого.

Сотні крилатих ракет, штурмові колони, які розтягнулися на кілометри, гвардійський крейсер “Москва”, новітні гелікоптери Ка-52, зенітні ракетно-гарматні комплекси “Панцирь-С1” та важкі вогнеметні системи “Солнцепек” – все це Кремль кинув на боротьбу проти “українських нацистів”.

Але на третьому місяці “денацифікації” німецька розвідка зафіксувала, що неонацисти проникли в саму російську армію.

Відомо щонайменше дві групи російських ультраправих, які беруть участь у “денацифікації” України і походять з Санкт-Петербурга: ДШРГ “Русич” та “Російський імперський легіон”.

Розповідаємо про цих людей та їхній бекграунд.

“Імперський неонацизм”

Про участь російських ультраправих у війні на Донбасі на боці так званих "республік" було відомо ще з 2014 року

Автор фото, Новороссия ТВ

Підпис до фото, Про участь російських ультраправих у війні на Донбасі на боці так званих “республік” було відомо ще з 2014 року

Про групи ультраправих написало німецьке видання Spiegel у статті під назвою “Численні неонацисти воюють в Україні на боці Росії”.

Журналісти посилалися на секретний звіт Федеральної розвідувальної служби Німеччини (Bundesnachrichtendienst або BND) в якому йшлося про щонайменше два правоекстремістських угруповання, які воювали на боці підтримуваних Росією сепаратистів на Донбасі у 2014-2015 роках та воюють у складі сил вторгнення зараз.

Йдеться про групу “Русич” та воєнізоване крило ультраконсервативного об’єднання “Російський імперський рух”, яке називається “Імперський легіон”.

Обидва формування німецька розвідка характеризує як “правоекстремістські та неонацистські”.

“Цей неонацизм скоріше імперський”, – пояснює політолог Антон Шеховцов у розмові з BBC News Україна.

За його словами, ні участь цих груп у війні в Україні, ні їхня ідеологія давно не є новиною для тих, хто слідкує за подіями на Донбасі.

“Російський імперський рух” існував ще до 2014 року і має більш розвинуту ідеологію. А “Русич” створили вже на території так званих сепаратистських “республік”, і там просто зібралися садисти та неонацисти”, – додає політолог.

ДШРГ “Русич”

Група "Русич" влітку 2014 року

Автор фото, Скрін із відкритих груп у VK.com

Підпис до фото, Група “Русич” влітку 2014 року

Диверсійно-штурмова розвідувальна група “Русич” – один з найодіозніших підрозділів так званої “ЛНР” в 2014-2015 роках.

Найбільшим успіхом ДШРГ “Русич” вважається засідка 5 вересня 2014 року під Веселою Горою.

Того дня мало розпочатися перемир’я, й бійці російської групи зайняли покинутий український блокпост, залишивши там жовто-синій прапор.

Під таким прикриттям “Русич” розстріляв колону батальйону “Айдар”, яка поверталася на базу, а згодом ще й колону 80-ї бригади, якій, утім, вдалося прорватися.

Загалом тоді загинули понад 40 українських бійців.

Подія набула особливого резонансу після того, як лідери ДШРГ “Русич” Олексій Мільчаков та Ян Петровський виклали у мережу свої фото на тлі тіл “айдарівців”, а також зображення відрізаного вуха.

Командири ДШРГ "Русич" сфотографувалися на фоні тіл розстріляних у засідці "айдарівців", а потім самі виклали ці фото у соцмережі. Пізніше вони також зізнавалися, що розстріляли тоді кількох поранених

Автор фото, Скрін із відкритих груп у VK.com

Підпис до фото, Командири ДШРГ “Русич” сфотографувалися на фоні тіл розстріляних у засідці “айдарівців”, а потім самі виклали ці фото у соцмережі. Пізніше вони також зізнавалися, що розстріляли тоді кількох поранених

Пізніше оглядачі також помітили, що на щоці одного з поранених бійців “Айдару” Івана Ісика (він згодом помре від опіків у луганській лікарні) був вирізаний коловорот – язичницький знак сонця, один з тодішніх символів ДШРГ “Русич”, який був у них на шевронах.

Мільчаков і Петровський

Олексій Мільчаков. Спочатку його позивним був "Фріц", але у 2014 році він змінив його на "Серб"

Автор фото, Скрін із відкритих груп у VK.com

Підпис до фото, Олексій Мільчаков. Спочатку його позивним був “Фріц”, але у 2014 році він змінив його на “Серб”

Командир “Русича” петербуржець Олексій Мільчаков прославився на початку 2010-х років у тодішніх соцмережах, опублікувавши фото з вбитим ним собакою та нацистською символікою.

У 2020 році в інтерв’ю покійному російському правому журналісту та редактору консервативного видання “Спутник и Погром” Єгору Просвірніну Мільчаков розповідав, що у 2005 році він приєднався до “націоналістичного руху”, пізніше почав займатися воєнною підготовкою, а в 2012 році пішов на строкову службу в російську армію, де потрапив у 76-у “псковську” десантно-штурмову дивізію.

Олексій Мільчаков та Єгор Просвірнін, грудень 2020 року

Автор фото, CzarTalks

Підпис до фото, Олексій Мільчаков та Єгор Просвірнін, грудень 2020 року

“Отримав навички, які захотілося використовувати у реальності, і Донбас в 2014 році дав мені таку можливість. З того почався шлях “Русича” як підрозділу”, – пригадував Олексій Мільчаков.

“Для мене первинне – займатися улюбленою справою, а саме вбивати супротивника заради Росії”, – додавав він.

За даними пітерського сайту “Фонтанка”, після Донбасу Олексій Мільчаков воював у Сирії у складі ПВК “Вагнера”.

У 2015 році на питання Російської служби BBC про те, чи вважає він себе нацистом, як його називають, Мільчаков відповів: “Мене думка цих людей не цікавить. Я – націоналіст”.

Але в згаданому інтерв’ю Просвірніну він вже так описував своє знайомство з чеченцями у різних підрозділах: “Перша моя дія при приході чеченців – я кажу: я нацист. Я нацист, не буду заглиблюватися: націоналіст, там, патріот, імперський напрямок. Я прямо кажу: я нацист. Можна ще руку підняти. І звичайна їхня реакція: нічого собі, перший, хто сказав”.

“У мене зараз позиція: аби війна була, але не в нас вдома”, – додавав він тоді.

Після початку повномасштабного російського вторгнення ДШРГ “Русич” на своїх ресурсах опублікували фото зі зброєю, зняте начебто біля пункту перетину кордону на Харківщині.

Мільчаков і Петровський, травень 2022 року

Автор фото, Скрін із відкритих груп у Telegram

Підпис до фото, Мільчаков і Петровський, травень 2022 року

Але нещодавно на Telegram-каналі, який пов’язують з ДШРГ “Русич”, з’явилося фото Олексія Мільчаїкова разом із “заступником командира” групи Яном Петровським. Автори каналу написали, що вони продовжують “виконувати завдання” на території України.

Згаданий Ян Петровський – ще один учасник ДШРГ “Русич”, відомий під позивним “Великий Славян”.

Ян Петровський у так званій "ЛНР" в 2015 році

Автор фото, Новороссия ТВ

Підпис до фото, Ян Петровський у так званій “ЛНР” в 2015 році

Він – виходець із Санкт-Петербурга, але довго жив у Норвегії, звідки його депортували у 2016 році на запит місцевої служби безпеки.

Перед цим Петровський брав участь у війні на Донбасі та співпрацював з праворадикальними рухами у самій Норвегії.

Ян Петровський цікавився історичною реконструкцією, в інтерв’ю розповідав, що захоплюється давньою історією слов’ян та скандинавів.

Скандинавські татуювання Яна Петровського

Автор фото, Скріни із відкритих груп у VK.com

Підпис до фото, Скандинавські татуювання Яна Петровського

Судячи з фото, у нього є татуювання зі скандинавською символікою.

Наприклад, можна розрізнити “Зонненрад” (“сонячну свастику”) та “Валькнут” (“вузол мертвих” у виглядів трьох переплетених трикутників). Зараз саме “Валькнут” є оновленим шевроном ДШРГ “Русич”.

Фото бійця ДШРГ "Русич" з емблемою "Валькнут"

Автор фото, Скрін із відкритих груп у Telegram

Підпис до фото, Фото бійця ДШРГ “Русич” з емблемою “Валькнут”

Одним з аргументів російських медіа про “нацистів” в українському полку “Азов” є символіка підрозділу, на якій присутній символ, що нагадує інший скандинавський знак, що також використовувався у СС та Вермахті, – “Вольфсангель” або “вовчий гак” (у самому “Азові” це заперечують і називають свою емблему зашифрованим словосполученням “Ідея Nації”).

“Русич” є панслов’янською, панскандинавською групою. Ми себе називаємо російськими націоналістами, але по суті виходить, що ми все ж слов’янські націоналісти, слов’янські патріоти”, – розповідав Петровський в інтерв’ю каналу “Новороссия ТВ” у 2015 році.

Свою участь у війні він пояснював боротьбою проти “хунти, яка засіла в Києві” та “Хозарського каганату, який там знову”.

А в іншому інтерв’ю російському журналісту Юрію Котенку у квітні 2015 року Петровський розширив цю ідею: “Вони (українці. – Ред.) – справжні сепаратисти. Вони хочуть відділитися від Великої Русі, єдиного російського, слов’янського народу. А наша ідеологія об’єднує, ми воюємо за возз’єднання слов’ян, возз’єднання Північної Європи”.

“Імперський легіон” та Денис Гарієв

"Російський імперський легіон", на відміну від ДШРГ "Русич", декларує захист православ'я

Автор фото, Скрін із відкритих груп у Telegram

Підпис до фото, “Російський імперський легіон”, на відміну від ДШРГ “Русич”, декларує захист православ’я

Інша група, яку згадують у німецький розвідці як “неонацистів” у російській армії вторгнення, – “Імперський легіон”.

Це воєнізоване крило “Російського імперського руху”, який так само походить з Санкт-Петербурга.

Ця православна монархічна організація діє з 1990-х, а у 2014-2015 роках її “Легіон” воював на Донбасі на боці проросійських сил.

Керівником є Денис Гарієв – інструктор пітерського Центру тактичної та вогневої підготовки “Партизан”, який навчає стрільбі з різних видів зброї та як діяти під час бойових дій.

Гарієв

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Денис Гарієв – інструктор з вогневої підготовки у пітерському центрі “Партизан”

За словами Гарієва, його ідеологія – “православний націоналізм та монархізм”.

У 2020 році США ще за адміністрації Трампа внесли “Російський імперський рух” до реєстру терористичних організацій.

“Сполучені Штати вперше запроваджують санкції проти терористів, які сповідують ідеї вищості білої раси”, – заявив тоді координатор держсекретаря з питань протидії тероризму Нейтан Сейлз.

Це рішення США пов’язували з тим, що у тренувальному таборі “Російського імперського руху” навчалися кілька шведських ультраправих, які потім, ймовірно, готували теракт.

У російському МЗС виступили на захист “імперського руху” і заявили, що Вашингтон не навів “жодних зрозумілих причин”, щоб вважати “Російський імперський рух” міжнародними терористами.

При цьому у самій Росії сайт руху визнали екстремістським ресурсом ще у 2012 році.

24 лютого 2022 року телеграм-канал центру “Партизан” (назву якого почали писати як “Партиzан”) підтримав вторгнення в Україну: “Чи вітаємо ми цю війну? Напевно все ж так! Як неминуче зло. Чи зможе вона вирішити питання громадянської війни між російським народом, яка почалася ще 100 років тому – сумнівно”.

А 8 березня там з’явилося повідомлення, що “ми вирішили взяти участь у війні з Україною”.

У квітні основний телеграм-канал “Російського імперського руху” написав про загибель одного з командирів свого “Легіону” та поранення Дениса Гарієва.

Згодом сам він повідомив, що рана не серйозна.

Скільки їх та в якому статусі?

Підрахувати точну кількість людей з ультраправими поглядами в російській армії досить проблематично, адже вони можуть воювати у різних підрозділах та з незрозумілим статусом "добровольців"

Автор фото, Скрін із відкритих груп у Telegram

Підпис до фото, Підрахувати точну кількість людей з ультраправими поглядами в російській армії досить проблематично, адже вони можуть воювати у різних підрозділах та з незрозумілим статусом “добровольців”

У звіті німецької розвідки не вказується ні статус неонацистських груп у російській армії, ні їхня чисельність.

“Незрозуміло, у якій формі вони беруть участь у війні. У 2014-2015 роках вони були як “добровольці” і мали якусь автономію. Але зараз такої автономії бути не може, тому що там всім відкрито заправляє російська армія”, – розповідає Антон Шеховцов.

Денис Гарієв писав, що всі його однодумці, які очікували на конфлікт, “уже перебувають у складі діючої армії”.

Що ж до кількості, то, на думку експертів, у масштабах всіх сил вторгнення вона невелика.

“У 2014 році участь добровольчих формувань була ключовою, щонайменше у першій фазі війни, і націоналісти там були помітною частиною – не більшістю, але помітною частиною. Зараз ми не бачимо якогось великого набору добровольців. [У 2014 році] таких людей там було кілька сотень максимум. Зараз йдеться максимум про кілька десятків”, – каже директор російського інформаційно-аналітичного центру “Сова” Олександр Верховський у розмові з сайтом “Настоящее время”.

Схожі оцінки і в Антона Шеховцова: “Думаю, максимум можна говорити про сотні. Це не великі цифри, не тисячі”.

Олексій Мільчаков у інтерв’ю Просвірніну розповідав, що чисельність ДШРГ “Русич” на кінець 2020 року – “кілька десятків, але приходить багато людей і доводиться відсіювати”.

Парадоксальний союз

Ян Петровський малює скандинавські руни на гранатах

Автор фото, Новороссия ТВ

Підпис до фото, Ян Петровський малює скандинавські руни на гранатах

Ані російська армія, яка нібито воює за “денацифікацію”, ані російські ультраправі зі стилізованими свастиками на шевронах у її складі не бачать суперечності у своєму союзі.

“Вони прекрасно розуміють, що всі ці розмови про “денацифікацію” – повна маячня. Що все це не про “денацифікацію”, а про знищення української держави. Тому у російських неонацистів, які беруть участь у війні, немає жодних суперечностей з поставленими цілями Путіна”, – пояснює BBC News Україна Антон Шеховцов.

Про це ж нещодавно писав американський історик Тімоті Снайдер у колонці для New York Times під назвою “Ми маємо сказати це. Росія – фашистська держава”.

“У Росії ХХІ ст. “антифашизм” просто став правом російського лідера визначати національних ворогів. Справжнім російським фашистам, таким як Олександр Дугін та Олександр Проханов, давали час у ЗМІ. А сам Путін спирався на роботу міжвоєнного російського фашиста Івана Ільїна”, – відзначав Снайдер.

“Для президента [Путіна] “фашист” чи “нацист” – це просто той, хто виступає проти нього чи його плану знищення України. Українці “нацисти”, тому що вони не визнають себе росіянами та чинять опір”, – додавав американський публіцист.

Якщо раніше погляди російських ультраправих та ультраконсерваторів були відверто на маргінесі, то тепер принаймні частина їхніх ідей - мейнстрім сучасної пропаганди РФ

Автор фото, Скрін із відкритих груп у Telegram

Підпис до фото, Якщо раніше погляди російських ультраправих та ультраконсерваторів були відверто на маргінесі, то тепер принаймні частина їхніх ідей – мейнстрім сучасної пропаганди РФ

“Україна – не справжня країна”, “українці і росіяни – один народ”, “української нації ніколи не існувало”, “Україну створив Ленін”, “українці з НАТО готували напад на Росію” – зараз це аргументи не лише групи ультранаціоналістів.

 

“Якщо раніше ці погляди були маргінальними наративами, то зараз вони стали частиною російського мейнстріму”, – резюмує Антон Шеховцов.

ввс

MIXADVERT

ютос