Як війна в Україні змінила роль Німеччини на світовій арені

Вторгнення Росії в Україну спонукало Німеччину відмовитися від багаторічної зовнішньополітичної стриманості. DW – про виступ у Бундестазі німецького канцлера Олафа Шольца напередодні трьох самітів: ЄС, G7 та НАТО.

Солдат Бундесверу під час операції НАТО Бундесвер гарантуватиме безпеку не лише Німеччини, а й партнерів по НАТО

“З нашою країною пов’язують великі очікування, і ми готові взяти на себе таку відповідальність”. Такими словами канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz) завершив свою урядову заяву, присвячену трьом майбутнім самітам, які відбудуться найближчими днями, – Європейського Союзу в Брюсселі, Великої сімки (G7) у німецькому Ельмау і НАТО в Мадриді.

Виступаючи в середу, 22 червня, у Бундестазі, глава німецького уряду фактично зробив заявку на провідну роль Німеччини, щонайменше, у Європі – як-то в питаннях формування політики ЄС щодо Росії, гарантування безпеки європейських союзників по НАТО, прийому до Євросоюзу нових членів, створення спеціального фонду для післявоєнного відновлення України чи розв’язання проблеми дефіциту зерна внаслідок війни Росії проти України.

 

Особлива відповідальність Німеччини за безпеку в Європі

Про спричинену цією війною зміну епох Шольц уперше заявив ще 27 лютого – через три дні після початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну. Тепер канцлер “розшифрував”, якою він бачить цю зміну віх і що вона означає для Німеччини.

“У найгострішій за кілька десятиліть кризі безпеки Європи Німеччина – в економічному сенсі найсильніша європейська країна і країна з найчисельнішим у ЄС населенням – бере на себе абсолютно особливу відповідальність. Причому не лише за свою власну безпеку, але й за безпеку своїх союзників”, – заявив Шольц і, маючи на увазі країни Балтії та Східної Європи, пообіцяв “захищати кожен квадратний метр території Альянсу”. “Наші партнери по НАТО на Сході Європи, – додав він, – можуть покластися на Німеччину”.

Читайте також: Ризик №1: як війна Росії проти України змінила настрої у країнах G7

Центральним елементом нової політики НАТО та ЄС у питаннях гарантування безпеки, за його словами, стане новий курс щодо Росії. Шольц нагадав, що у 2010 році стратегічною метою Німеччини та Євросоюзу було названо досягнення партнерства з Росією. “Така концепція в найближчому майбутньому неможлива щодо путінської агресивної імперіалістичної Росії”, – констатував канцлер.

Олаф Шольц під час виступу в Бундестазі, 22 червня 2022 року Олаф Шольц під час виступу в Бундестазі, 22 червня 2022 року

Він не сумнівається, що саміт НАТО продемонструє “згуртованість і рішучість” Альянсу, що його членами скоро стануть також Швеція та Фінляндія, а саміт ЄС одностайно підтримає заявки України та Молдови на статус кандидата у члени Євросоюзу.

“Путін колосально помилився в оцінці ситуації”

Війну Росії проти України він назвав “нещадною”, а також “варварським злочином”, Україні пообіцяв всебічну підтримку у відбитті агресії. “Ми й надалі надаватимемо Україні допомогу великого обсягу – фінансову, економічну, політичну і не в останню чергу поставками озброєнь, причому доти, доки Україна потребуватиме нашої підтримки, – заявив Шольц. – До тих пір, поки Путін нарешті не зрозуміє, наскільки колосально він помилився в оцінці ситуації”.

Раніше цього дня, відповідаючи на запитання депутатів Бундестагу, міністерка оборони ФРН Крістіне Ламбрехт (Christine Lambrecht) розповіла, що ще до кінця червня українських військовослужбовців почнуть навчати в Німеччині поводженню з ракетними системами залпового вогню Mars II, розробленими у США спеціально для ураження танків супротивника. По три такі установки української армії передадуть Німеччина та Великобританія, чотири – Сполучені Штати Америки.

У вівторок, 21 червня, німецький уряд вперше опублікував список озброєнь, які Німеччина вже передала чи пообіцяла поставити Україні. У цьому списку, розміщеному на урядовому сайті, поки що немає ні бронетранспортерів Marder, ні танків Leopard, які Київ теж попросив у Берліна. Це прохання Німеччина досі не задовольнила.

Як пояснила Ламбрехт, країни НАТО вирішили поки що не передавати Україні танків західного виробництва. Marder та Leopard, за словами міністерки, належать до категорії саме танків. На відміну від зенітних установок Gepard, які передали Україні, хоча зовні вони дуже схожі на танки, а калібр їхніх зеніток навіть більший, ніж гармат на бронетранспортерах Marder.

MLRS - такі системи залпового вогню Україна отримає від Німеччини, Великобританії та США Такі системи залпового вогню Україна отримає від Німеччини, Великобританії та США

Німеччина у новій системі світових координат

Про зміну епох на тлі війни Росії проти України, нову більш відповідальну роль ФРН на європейській та світовій арені говорить не тільки канцлер Олаф Шольц, але і в його Соціал-демократичній партії Німеччини (СДПН). Вельми прикметною в цьому сенсі є промова, з якою напередодні урядової заяви Шольца виступив співголова СДПН Ларс Клінґбайль (Lars Klingbeil) у близькому до цієї партії Фонді імені Фрідріха Еберта (Friedrich-Ebert-Stiftung).

Як і канцлер через три дні після початку війни в Україні, Клінґбайль говорив про те, що відбувається “зміна епох”. При цьому Клінґбайль цілком однозначно пояснив, що це, на його думку, означає для Німеччини. Так, вважає співголова СДПН, “після майже 80 років стриманості тепер Німеччина отримала нову роль у міжнародній системі координат”. Країна, за його словами, повинна претендувати на статус “держави, що лідирує”.

 

Іншими словами, розв’язавши агресивну війну проти сусідньої країни, російський президент своїми руками позбавив Німеччину комплексу історичної відповідальності за злочини “третього рейху” і самообмежень. Путін підвів остаточну риску під тим періодом, який тривав кілька десятиліть і який у Європі було заведено називати повоєнним, маючи на увазі Другу світову війну.

Новий погляд соціал-демократів на військову силу

Однак німецькі соціал-демократи переглядають свої погляди не лише на зовнішню, але й на внутрішню, зокрема, оборонну політику ФРН. Клінґбайль виступає за “нову нормальність” у ставленні німців до власних збройних сил, за “виявлення поваги і вдячності тим, хто служить нашій країні й готовий піти на останню крайність”.

Для СДПН, партії, яка завжди вважала себе “партією миру”, була схильною до пацифізму і радше критично ставилася до всього військового, така заява багато важить. Можна нагадати, що ще зовсім недавно СДПН виступала проти закупівель ударних безпілотників або оснащення озброєнням тих, що були наявні в Бундесвері.

 

Вона була проти придбання замість застарілих “Торнадо” нових винищувачів-бомбардувальників, здатних нести ядерну зброю. Проти розробки разом із Францією танка – наступника “Леопарда”. Нині ж, говорить Клінґбайль, політика збереження миру означає, що і “військова сила має розглядатися у якості легітимного засобу здійснення політики”.

Німецько-французький ядерний тандем?

Визнають у СДПН і великі помилки, яких припускалися в минулому стосовно Росії і країн Східної Європи. “Ми не помітили, що ситуація давно розвивається інакше, нам варто було по-іншому сприймати сигнали з Росії, – говорить Клінґбайль. – Коли ми чуємо із країн Балтії або Польщі, що вони бояться стати наступними цілями Росії, ми маємо серйозно до цього ставитися”.

Проте одне табу для співголови СДПН залишається в силі: безпосередня участь Німеччини у ядерному стримуванні. Багато німецьких експертів давно вимагають хоча б почати дискусію про створення німецько-французького атомного тандему, аби знизити європейську залежність від американської ядерної парасольки. Однак на цю тему Ларс Клінґбайль (поки що) говорити не хоче.

MIXADVERT

ютос