Зерно, зброя та цінності. Чи може Африка стати союзником України у боротьбі з Росією

Дурбан
 

Блокада Росією українських портів призвела до зростання цін на зерно та низку інших товарів, що боляче вдарило по країнах Африки, де Україна була одним з основних постачальників цієї продукції.

  • Георгій Ерман
  • BBC News Україна

І хоча в Африці через це зростання цін вже відбуваються протести та збідніння населення, ледь не половина африканських країн публічно не засудили вторгнення, намагаються і далі співпрацювати з Росією, жодна країна не приєдналася до санкцій.

Україна хоче змінити таке ставлення і залучити африканські країни на свій бік. Окрім того, на континенті намагаються купити необхідну для ЗСУ зброю. Росія теж хоче залучити Африку на свій бік – 24 липня керівник МЗС Сергій Лавров розпочинає турне по країнах континенту, а телекомпанія RT незабаром хоче відкрити африканський офіс для популяризації Росії.

BBC News Україна розбиралася, навіщо Україні підтримка Африки під час війни, що думають африканці про неї і чи готові африканські держави підтримувати українців у боротьбі з Росією.

Навіщо Україні підтримка Африки

Реакцією більшості західних країн було запровадження санкцій у відповідь на російське вторгнення. Водночас Африка, Латинська Америка, більшість країн Азії до санкцій не доєдналися, що дозволило російським політикам казати, що більша частина людства відхиляє західну політику щодо Росії.

Співзасновник Центру дослідження Африки, викладач ІМВ КНУ ім. Шевченка Олександр Мішин каже, що нейтралітет багатьох країн послабив можливості швидкого покарання агресора, а Росія намагається замістити європейські ринки ринками цих “нейтральних держав”, виставити себе будівником нового справедливого багатополюсного світу.

“По суті Росія пояснює всім цим країнам, що шлях побудови цієї багатополюсної справедливості пролягає через нищення України і вбивства українців”, – відзначає Мішин.

ГА ООН

Автор фото, Getty Images

На думку африканіста, для України боротьба проти такого явища – це не лише боротьба за голоси в ООН, але й за швидку перемогу, унеможливлення Росії компенсувати втрати новими ринками, і за майбутнє людства.

“Поведінка агресора може стати шаблоном для інших держав – як розколювати світ під час агресії, щоб уникнути тотальної ізоляції. Йдеться не лише про Тайвань, це може вдарити по тих же країнах Африки, якщо хтось захоче змінити там кордони”, – пояснює він.

Водночас вторгнення Росії продемонструвало, як складно буде Україні переконати деякі держави Африки.

Холодний душ в ООН

подкаст
Що це було

Що це було

Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти

Випуски

Кінець подкаст

2 березня під час голосування за резолюцію ГА ООН із засудження російського вторгнення, лише 28 з 54 країн Африки засудили його, натомість 17 країн утрималися, а 8 були відсутні. Загалом 141 країна з 193 членів ООН засудила Росію, серед тих, хто утримався або не голосував, приблизно половину становили африканські країни.

Такими були результати:

За: Бенін, Ботсвана, Габон, Гамбія, Гана, Демократична республіка Конго, Джибуті, Єгипет, Замбія, Кабо-Верде, Кенія, Коморські острови, Кот-д’Івуар, Лесото, Лівія, Ліберія, Малаві, Маврикій, Мавританія, Нігер, Нігерія, Руанда, Сан-Томе і Прінсипі, Сейшельські острови, Сомалі, Сьєрра-Леоне, Туніс, Чад.

Проти: Еритрея.

Утрималися: Алжир, Ангола, Бурунді, Екваторіальна Гвінея, Зімбабве, Конго, Мадагаскар, Малі, Мозамбік, Намібія, Південно-Африканська республіка, Південний Судан, Сенегал, Судан, Уганда, Танзанія, ЦАР.

Не брали участь у голосуванні: Буркіна-Фасо, Камерун, Есватіні, Ефіопія, Гвінея, Гвінея-Біссау, Марокко, Того.

голосування

Автор фото, UN

Показовим було голосування за виключення Росії з Ради з прав людини 7 квітня, на тлі повідомлень про воєнні злочини росіян у Бучі.

Лише 8 африканських країн підтримали рішення, більшість утрималися або не голосували, 9 голосували проти.

виключення з Ради з прав людини

Автор фото, Сергій Кислиця

Підпис до фото, Голосування за виключення Росії з Ради з прав людини

31 березня Зеленський попередив, що українські дипломати в країнах Африки, Азії та Латинської Америки, які не досягнуть підтримки цих країн у боротьбі з Росією, втратять посади.

“Якщо не буде постачання зброї, не буде підтримки санкцій, буде продовження співпраці з Росією, то значить вам треба шукати іншу роботу”, – пояснив він.

Навесні він звільнив послів України в Марокко та Нігерії.

Ситуація зі студентами

Студенти з Африки

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Студенти з Африки, Близького Сходу та Індії, які навчалися в українських вишах, гріються біля пішоходного переходу Медика, Польща

На сприйняття війни в Африці могли вплинути історії африканських студентів, які намагалися залишити Україну наприкінці лютого, але довгий час перебували у чергах на кордоні з Польщею. У фільмі BBC Africa Eye розповідається про випадки, коли їх відправляли в кінець черги на виїзд, тривале очікування за мінусових температур.

Експертка з Африки BBC Monitoring (Найробі) Беверлі Очієнг каже, що у соцмережах на континенті широко обурювалася через історії громадян країн Африки, які навчалися та мешкали в Україні та стикнулися з дискримінацією, намагаючись виїхати з країни.

“Я не можу однозначно сказати, чи вплинуло це на подальше сприйняття війни. Але це, безумовно, забарвило розмови навколо очевидного преференційного ставлення до українців, особливо коли їх вітали в європейських країнах, а інші громадяни під час війни не отримували такого ж ставлення”, – розповідає Беверлі Очієнг.

На думку африканського політолога, засновника аналітичного центру Wathi (Дакар) Жіля Ябі, ситуація мала і матиме великий вплив.

“Це важлива тема, треба вирішити питання сприйняття африканців, зокрема, африканських студентів. Ця ситуація дуже вплинула на громадську думку тут. Це ставлення до африканців ніби до небезпечних існує в усьому світі, і в Європі, і в Росії, і в Україні. Різниця у ставленні до африканських студентів та інших біженців на кордоні викликала обурення”.

Він нагадує, що Африканський союз 28 лютого попередив, що таке ставлення можна назвати “шокуюче расистським та порушенням міжнародного права”.

Мами

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Мами нігерійських студентів, які навчаються в Україні, вийшли на акцію протесту в Абуджі з вимогою до Путіна зупинити війну. На їхніх футболках – порівняння Путіна з Гітлером та Сталіним

Керівник МЗС України Дмитро Кулеба заявив на початку березня, що проблеми спричинені “хаосом на кордоні та пунктах пропуску”, і оголосив про створення гарячої лінії для іноземних студентів. Він звинуватив Росію в маніпуляції цією темою, назвав російське вторгнення єдиною причиною ситуації на кордоні.

“Африканці, які бажають евакуації, є нашими друзями і потребують рівних можливостей, щоб безпечно повернутися до рідних країн. Українська влада не шкодує зусиль для вирішення проблеми”, – заявив Кулеба.

Пропустити Twitter допис, 1

Кінець Twitter допису, 1

Росія використала цю ситуацію проти України. Інформацію про проблеми іноземних студентів масово поширювали російські ЗМІ.

Туніські студенти

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Туніські студенти, евакуйовані з України, позують з українським прапором в аеропорту Туніс-Карфаген, 1 березня 2022 року

Згідно з дослідженням Brookings Institution, одразу після нападу на Україну в соцмережах в Африці масштабного розмаху набуло поширення російських наративів про війну.

У період з 24 лютого по 9 березня у 178 тисяч дописах користувачів з Африки у твітері стверджувалося, що європейці та українці – расисти, але не росіяни. У деяких з цих дописів казали, що ЄС наказав Україні не випускати африканських студентів. Захід звинувачували у війнах в Лівії та на Близькому Сході. Стверджувалося, що на відміну від Європи Росія не має історії колоніалізму, хоча вона навпаки була найбільшою континентальною імперією та підкорювала сусідні народи.

105 тисяч дописів у твітер використовували так званий whataboutism( “а як щодо?”, метод спілкування, у якому ігнорують основну тему, натомістьвисувають контрзвинувачення), в них ігнорували війну в Україні, відкидали критику Росії, нагадували, що є купа інших конфліктів від Сирії до Ефіопії та Нігерії, поширювали думку, що виявилося ніби “життя українців дорожчі за інші”.

Дослідники виявили, що користувачі часто поширювали антизахідні наративи та whataboutism з дописів RT, посольства Росії в ПАР та МЗС Росії. У лютому, особливо 24 лютого 2022 року, різко зросла кількість нових акаунтів у твіттері, що може свідчити про активізацію ботів.

черга

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Черга іноземців, переважно студентів з Африки та Близького Сходу, на КПП Шегині

Український африканіст Артем Гудков вважає, що Росія здійснила інформаційно-психологічну операцію.

“Я писав посадовцям, пояснював, що треба випускати африканських студентів окремою чергою, мені пояснювали, що є одна черга для всіх. В підсумку росіяни відпрацювали інформаційно-психологічну операцію на всі 100%”.

Він вважає, що Росії важливо перетягнути в свої виші африканських студентів з України, щоб вони сплачували за навчання та проживання на російській території, а не українській.

Труднощі спілкування з Африканським союзом

Хліб в Єгипті

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, З початком війни ціни на продовольчі товари в Африці почали зростати. У квітні в Єгипті запровадили контроль комерційних цін на хліб

На тлі зростанні цін на зерно та інші продовольчі товари через блокаду українських портів, 3 червня голова Африканського союзу, президент Сенегалу Макі Саль зустрівся для вирішення цієї проблеми з Путіним в Сочі.

Хоча в адміністрації Саля BBC News Afrique повідомили, що він має намір зустрітися і з Зеленським (без дати), до Києва президент Сенегалу так і не приїхав.

Макі Салл і Путін

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Макі Саль зустрівся з Путіним 3 червня у Сочі

Макі Саль дав інтерв’ю RFI, в якому пояснив, що приїхав до Путіна з проханнями від імені Африки: розблокувати зерно з українських портів, надати доступ до російських зернових та добрив, розпочати перемовини з Україною.

За його словами, Росія зобов’язалася відкрити вільний доступ суднам з зерном за умови розмінування акваторії Одеси та контролю суден на наявність зброї.

І пояснив, що деякі санкції проти Росії вдарили по Африці.

“Ми не звинувачуємо Європу в тому, що вона запровадила санкції на зернові, але санкції щодо (відключення Росії від. – Ред.) Swift і окремих олігархів, які є виробниками зернових і добрив, означають, що банки не хочуть з ними працювати, і це впливає на нас”, – сказав він.

Мінфін США заперечує існування санкцій проти російської аграрної продукції, не лише щодо зерна, але й добрив і сільгосптехніки. Євросоюз у липні оголосив, що планує послабити деякі санкції проти російських банків, щоб полегшити торгівлю російськими харчами. Санкцій щодо російської аграрної продукції в ЄС теж не запроваджували, але в країн Африки могли виникнути труднощі з оплатою сільгосптоварів саме через санкції, запроваджені проти російських банків.

В інтерв’ю Саль також повідомив, що хотів поїхати до Києва, але його “ніколи не запрошували”, натомість Україна просила про виступ перед Африканським Союзом, і якщо буде бажання України – він приїде.

В Україні ж склалося враження, що Саль проігнорував українську позицію.

Речник МЗС Олег Ніколенко заявив, що словам Путіна “не можна довіряти”, і “неприємно чути, що Україна має щось робити, без засудження Росії і заклику її припинити руйнівну війну”.

Втім, засновник аналітичного центру Wathi (Дакар) Жіль Йабі вважає, що Макі Саль висловлював позицію Африканського союзу, яка є складним компромісом різних держав, що мають різні відносини з Росією.

“Є реальність: для української дипломатії важко домогтися підтримки від країн, з якими вона має обмежену економічну чи політичну співпрацю. Росія має більший вплив, і, звичайно, африканські країни звертають увагу на її інтереси”.

До того ж, за його словами, в Африці багато хто вважає, що йдеться не лише про цілісність України, а про протистояння двох суперників – Заходу та Росії з її союзниками.

Жіль Йабі

Автор фото, Samuelle Banga

Підпис до фото, Жіль Йабі

20 червня Володимир Зеленський виступив перед бюро асамблеї Африканського Союзу.

За даними BBC Afrique, це дозволили на 10-й тиждень після того, як Україна попросила про виступ. Запросили усіх 55 лідерів африканських країн, проте були присутні лише чотири з них, інші країни представили різні високопосадовці.

виступ

Автор фото, Офіс президента

Підпис до фото, За даними BBC, президенту України дозволи виступити на засіданні бюро асамблеї Африканського Союзу лише на 10-й тиждень після першого прохання

Зеленський заявив, що Африка стала заручницею російської війни проти України.

“Якби не російська війна, люди в Африці, в Азії та будь-де ще у світі не страждали б від катастрофічного зростання цін на продукти”.

Він звинуватив Росію у колоніалізмі.

“Продовольча криза у світі зберігатиметься, поки триває ця колонізаторська війна, війна Росії проти нашої держави, і поки заблоковані наші порти. Щоб не було голоду, повинні закінчитись й намагання таких держав, як Росія, повернутись до загарбницької політики колоніалізму. Час імперій минув!”

Зеленський повідомив, що призначить спецпредставника України у справах Африки, а Субсахарську Африку відвідає з турне міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

12 липня він призначив спецпредставником України на Близькому Сході та в Африці експосла в Алжирі Максима Субха.

Вплив на Африку: зростання цін

Російський напад призвів до зростання цін на нафту, барель Brent 24 лютого перевищив 100 доларів, 7 березня досяг 123 доларів, а зараз його ціна складає приблизно 106 доларів. В Африці зросли видатки на паливо, а відповідно на імпортні продовольство та добрива.

Блокада портів на Чорному морі ще більше підняла ціни.

За даними FAO, в Росії збирають 13% світового врожаю пшениці, в Україні – 3,7%, але разом вони дають 28% світового експорту, і значна частина цього експорту припадає на Африку. За даними UNCTAD, 15 африканських країн купували понад 50% пшениці в Росії та Україні, Єгипет – понад 80%.

Окрім того, Росія є великим експортером добрив на континент. Україна має вагому частку на ринку добрив лише в Беніні та Мозамбіку. У березні-травні ціни на деякі добрива зросли в рази, і попри спад після цього, все ж перевищують рівень 2021 року.

Пропустити Twitter допис, 2

Кінець Twitter допису, 2

За даними Мінсільгоспу США, війна призвела до зростання ціни на пшеницю у світі на 60%, що перш за все вдарило по країнах Африки, де багато бідних.

У Єгипті ціна тонни пшениці зросла з 318 доларів у лютому до 450 у квітні, повідомляла Reuters. Хоча у червні ціни на пшеницю почали знижуватися, удар був тяжкий.

Хліб у Єгипті

Автор фото, Getty Images

Ключові імпортери українських зернових в Африці у 2021 році, за даними Держстату:

  • Єгипет – 1,39 млрд дол.
  • Лівія – 341 млн дол.
  • Туніс – 307 млн дол.
  • Ефіопія – 161 млн дол.
  • Алжир – 135 млн дол.
  • Кенія – 89 млн дол.
  • Нігерія – 88 млн дол.
  • Джибуті – 49 млн дол
  • Мавританія – 43 млн дол.
  • Танзанія – 31 млн дол.

Війна також призвела до зростання ціни на соняшникову олію. У ПАР ціни на олію за два місяці виросли на 55%. Для Судану та Єгипту скорочення експорту української олії було ударом.

соняшникова олія

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Через блокаду портів обірвався експорт олії з України, і ціни на неї поповзли вгору. На фото – супермаркет в Малаві

Проте не лише війна була причиною зростання цін.

“У деяких країнах продовольча криза посилилася поганими сільськогосподарськими сезонами, не вистачає місцевих продуктів”, – пояснює спеціалістка по Африці BBC Monitoring Беверлі Очієнг.

Беверлі Очієнг

Автор фото, Beverly Ochieng

Підпис до фото, На думку Беверлі Очієнг, Росія може використати ситуацію з продовольством для роздмухування антизахідних настроїв в Африці

У Сомалі, наприклад, чотири підряд сезони дощів були позначені посухою, а оскільки країна експортувала все зерно з України (68%) або Росії (32%), це мало жахливі наслідки. В підсумку зараз вже понад 200 тисяч сомалійців голодують, і ця цифра може сягнути 7 млн.

“Тепер є ширше розуміння, наскільки багато африканських країн залежать від зерна та олії з України та Росії”, – відзначає Беверлі Очієнг.

Учасники демонстрації в Гані

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Учасники цієї антиурядової демонстрації в Гані не вірять, що зростання цін на паливо пов’язане з російсько-українською війною. Аккра, 29 червня 2022 року

Зростання цін призвело до протестів. Наприклад, у Кенії, де ціна за літр кулінарної олії зросла вдвічі за рік.

“Існує ймовірність нових протестів і антизахідних настроїв, оскільки Росія створює наратив про те, що західні санкції призводять до дефіциту продовольства, а не той факт, що її війна в Україні та блокада портів у Чорному морі є причиною для цього”, – вважає Беверлі Очієнг.

22 липня Україна та Росія підписали з ООН та Туреччиною домовленості щодо безпечного транспортування зерна, олії та добрив Чорним морем – це має сприяти зменшенню цін. Проте після удару по Одеському порту існують сумніви щодо реалізації угоди. На думку Олександра Мішина, для Росії витіснення України з ринку зерна в Африці, представлення її як ненадійного постачальника є омріяним сценарієм.

В Африці ж добре пам’ятають, що саме зростання цін на продовольство у 2010-2011 роках сприяло “Арабській весні”.

Кенія

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Активісти руху “Голодна революція” у Кенії вимагають зменшення цін на їжу, травень 2022 року

Ціни на метал також зросли через війну, хоча не лише через падіння експорту з України. До війни Україна була великим експортером чорних металів до країн Північної та Західної Африки, і через блокаду портів цей експорт суттєво впав.

BBC News Afrique з’ясувала, як через війну відбулося зростання цін на метал в Сенегалі, що вдарило по будівництву, яке використовує металеві конструкції, і по зайнятості.

“Через війну в Україні подорожчала нафта, подорожчав долар і удвічі подорожчав фрахт”, – пояснив ситуацію директор внутрішньої торгівлі Сенегалу Омар Діалло.

На думку посла України в Сенегалі Юрія Пивоварова, через війну нішу українських металургів в Африці можуть зайняти їхні конкуренти.

Діамнадіо

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, У Сенегалі швидко відбувається урбанізація, зростають міста, тож зростання цін на залізо, яке використовують для будівництва б’є по сектору. На фото нове місто Діамнадіо неподалік від Дакару, 2018 рік

Водночас країни, де видобувають газ – Алжир, Конго, Ангола, Нігерія, Танзанія, Мавританія, Сенегал, Мозамбік – можуть суттєво виграти від скорочення купівлі європейцями газу в Росії. Принаймні Італія вже підписала угоди про постачання газу з Анголи та Конго, домовилася збільшити алжирські поставки.

Так само санкції проти російського золота можуть додати прибутків Гані, ПАР та Судану.

Дві позиції щодо війни

Політичним наслідком війни стало те, що країни Африки розділилася в її оцінці на дві групи, вважає керівник програми африканського урядування в Південноафриканському інституті міжнародних відносин Стівен Грузд.

“Африка реально розділена навпіл, ми це бачили по голосуванню в ООН. Ті, хто засудив вторгнення, вважають його викликом демократії та міжнародній системі, оскільки одна країна вторглася до сусіда, порушила принципи цілісності та суверенітету”, – зазначає він.

Стівен Грузд

Автор фото, Steven Gruzd

Підпис до фото, На думку Стівена Грузда, щодо питання російсько-української війни африканські країни розділилися на дві групи

Але є багато тих, хто вірить російським твердженням, що війна необхідна для стримання експансії НАТО.

“Є достатньо політиків, які мають зв’язки з колишнім СРСР. Є ті, хто каже, що Захід зробив гірше – вторгся до Іраку, Афганістану, розширював сферу впливу. Вони кажуть про лицемірство з боку Заходу, який тепер хоче, щоб африканці засудили те, що Захід сам робив раніше”.

“Ці два наративи конкурують в Африці, у різних країнах існують різні бачення”, – відзначає він.

Мурал Брєжнєва в Анголі

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Спадок Радянського союзу в Африці залишився в ностальгії за ним в деяких країнах і ілюзіях про те, що Росія може бути його наступницею

На думку Беверлі Очієнг, помилкою було б вважати, що Африка є проросійською, бо більшість африканських держав засудили вторгнення Росії, як і Африканський союз. Водночас небажання втягуватися у війну має суспільну підтримку.

“І серед громадськості, і серед інтелектуалів чи політологів існує переважне розуміння – хоча війна вплинула на ціни на продовольство та паливо, африканським країнам не варто брати у ній політичну участь”.

Російська пропаганда

На континенті вона досить потужна.

“Росія тривалий час інвестувала в медіамашину, яка використовує наративи навколо війни в Україні, щоб зміцнювати вплив – навіть якщо це лише враження впливу та контролю. Існують приховані кампанії дезінформації або підбурювання, які проникли в молодіжні рухи, основні ЗМІ, публічний дискурс настільки, що їх важко витіснити”, – каже Елізабет Очієнг.

ЦАР

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Проросійські демонстрації переважно відбуваються в найбідніших країнах континенту – ЦАР, Малі, Буркіна-Фасо, де є сильний російський вплив. На фото – проросійська демонстрація в Бангі, ЦАР, 5 березня 2022 року

Водночас інформаційна присутність України поступається російській.

“Попри зусилля українських дипломатів, часто вони рідко отримують стільки розголосу, як російські дипломати в ЗМІ”, – пояснює вона.

Кенія

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Кенієць дівиться новини про російсько-українську війну на катарському телеканалі Al Jazeera, який продовжує її називати “Українська війна”

Плюсом для України є те, що у березні російський канал RT прибрали з найбільшої супутникової мережі Субсахарської Африки DStv.

“Були накладені санкції ЄС, а сигнал йшов через Європу, тож канал припинили передавати. І це великий удар для Росії. Закрили сферу, де пропаганда працювала на повну силу”, – відзначає Стівен Грузд.

Втім, зараз RT хоче відкрити офіс англомовних новин в Південній Африці для популяризації Росії.

На думку Стівена Грузда, Україна може посилити свою комунікацію з Африкою завдяки участі Зеленського, його розмовам з лідерами, виступам перед парламентами і регіональними організаціями Африки (ЕКОВАС, САДК, Східноафриканське співтовариство).

Втім, не варто очікувати швидких і масштабних результатів від цієї комунікації.

“Щоб реально змінити мислення цих людей, Зеленському знадобиться багато особистих зустрічей та двосторонніх розмов”, – каже експерт.

Ангола

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Радянський Союз допомагав антиколоніальним рухам, таким як МПЛА в Анголі, з ідеологічних причин. Проте сучасну Росію цікавить не ідеологія, а багатства країн Африки

На думку Олександра Мішина, африканцям треба доводити, що Росія не є альтернативою “колишнім колонізаторам” і правонаступницею СРСР у деколонізації.

“Це маніпуляції, що не мають нічого спільного з реальним силовим захопленням російськими ділками багатств Африки, які російська пропаганда зухвало називає “нічийними ресурсами”.

На його думку, варто викривати мовчанку російських ЗМІ про цивільних жертв і руйнування внаслідок нападу на Україну, брехню про “превентивну війну проти НАТО”.

Натомість африканіст Артем Гудков вважає, що переконати достатньо політиків та бізнес:

“Не важливо, що думає усе населення про війну Росії та України, в простих людей свої проблеми. Нам необхідно, щоб був інформаційний вплив на провідних 200-300 політиків та бізнесменів”.

Хто кому друг

Північна Африка – це регіон, який споживає більшу частину українського експорту на континенті, тож наслідки війни тут були особливо відчутними.

У Тунісі, як повідомляє FT, інфляція у червні сягнула рекордних 8,2% на тлі економічних проблем і високого безробіття, що існували і під час пандемії, уряд просить МВФ про кредит у 4 млрд доларів.

У регіоні Єгипет, Туніс та Лівія в ООН підтримують Україну, а Алжир, який є одним з провідних імпортерів російської зброї, не хоче псувати відносини з Росією і утримується.

Африканіст Олександр Мішин вважає, що найбажанішим партнером для України в регіоні є Марокко, одна з найстабільніших країн континенту, де західні компанії розміщають виведені з Китаю виробництва. Заважатиме лише проблема Західної Сахари – в ООН вважають, що Марокко анексувала її.

Хліб в Тунісі

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Зростання цін на харчі внаслідок російсько-української війни боляче вдарило по туніській економіці, послабленій пандемією та зменшенням кількості туристів

Водночас Єгипет – найбільший торговий партнер України в Африці, український експорт туди сягнув 1,9 млрд доларів (2021), і найбільший покупець української пшениці на континенті.

Спецпредставник України у країнах Близького Сходу та Африки Максим Субх прогнозує, що цьогоріч внаслідок війни імпорт пшениці Єгиптом скоротиться на 17%, а імпорт інших зернових – на 19%.

“Наразі судно Emmakris III з 63 тис. тон пшениці для Єгипту заблоковане у порту Чорноморськ”, – розповідає він.

За словами Субха, Україна проводить комунікацію з Єгиптом на найвищому рівні – Зеленський двічі спілкувався з президентом Єгипту Ас-Сісі після нападу, Єгипет забороняє заходити до портів суднам з контрабандним зерном з України.

Але Єгипет хоче зберегти співпрацю і з Росією.

Експерт Арабського центру у Вашингтоні Халіл аль-Анані у статті “Російська війна в Україні: обмежений простір маневру для Єгипту” пояснює, що дружні відносини між президентом аль-Сісі та Путіним склалися задовго до війни, і викликали питання в США та ЄС. Єгипет у 2016-2020 роках придбав 41% зброї саме з Росії, а Росатом має незабаром розпочати будівництво АЕС в країні.

Війна була для Єгипту неприємною несподіванкою і Каїр закликав обидві країни до перемовин.

Проте вже 1 березня з’явилася заява послів Великої сімки у Каїрі, які закликали Єгипет засудити напад на Україну.

“Єгипет – найбільший імпортер пшениці у світі, а Україна – один із найбільших постачальників. Агресивна війна Росії означає зростання цін на пшеницю та продукти харчування в Єгипті та Африці. Мільйони українських туристів, які люблять і цінують Єгипет та унікальне єгипетське відчуття тепла та гостинності, не зможуть приїхати…”, – пояснювали дипломати.

Єгипет підтримав резолюцію з засудженням російського нападу, але відмовився приєднатися до санкцій проти Росії.

Президент Єгипту та Путін

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Президент Єгипту Ас-Сісі разом з Путіним був співголовою самміту Росія-Африка у 2019 році

У країні ростуть ціни, відбулася девальвація валюти, туристичний сектор, який не оговтався від пандемії, не дочекався великої кількості туристів з України та Росії, зовнішній борг країни зріс.

Втім, президент Єгипту декларує готовність і далі співпрацювати з Росією.

“Однак Сісі не може дозволити собі поставити під загрозу або втратити відносини Єгипту із Заходом. Зважаючи на сильну та безкомпромісну позицію адміністрації Байдена щодо Росії та Путіна, у Сісі… є обмежений простір для маневру чи пошуку золотої середини”, – вважає Халіл аль-Анані.

Малі

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, В Малі та інших країнах Сахелю, де зростає російський вплив, популяризується “сильний Путін”. На цьому плакаті з акції в Бамако він завдає удар французькому президенту Макрону

У Сахелі (Мавританія, Малі, Буркіна-Фасо, Нігер, Чад, Судан) Росія намагається збільшити свій вплив, особливо після військових переворотів у Малі та Буркіна-Фасо, які відбулися на тлі зростання атак з боку джихадистів у регіоні та конфлікту хунт з Францією. Росія запропонувала їм допомогу своїх приватних військових компаній та озброєння.

Все це супроводжується піаром “могутності Росії”. За словами Беверлі Очієнг, малійців на тлі війни намагаються переконати, що Росія є непереможною.

Малі

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Військова хунта в Малі зробила Росію головним безпековим партнером. У країні проходять путінги – мітинги на підтримку Путіна та Росії і з критикою Франції

Інший партнер Росії – режим у Судані.

“Він служить російським інтересам завдяки доступу до золота, можливості створення військово-морської бази на Червоному морі, яка є досить стратегічною та переміщенню зброї чи навіть збройних сил – переважно найманців – у межах регіону”, – розповідає Беверлі Очієнг.

Втім, навіть уряди Малі та Судану не підтримали вторгнення Росії під час голосування в ООН, відзначає вона.

Судан

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Учасниця маршу “батьків та матерів” у Судані, які виступають проти влади генерала Абделя аль-Бурхана в країні тримає плакат “Україна які і Судан виступає проти диктатур”. 26 лютого 2022 року

У країн Сахелю є занепокоєння, що на тлі російсько-української війни про місцеві конфлікти забудуть.

“Захід критикували за те, що він більше прагне постачати зброю в Україну, однак щодо конфліктів у Сахелі така потужна підтримка майже відсутня. Офіційний представник секретаріату G5 Sahel – регіональної групи, яка контролює боротьбу з повстанцями в Сахелі – благав Захід не забувати про свої обіцянки після початку війни в Україні”, – каже Беверлі Очієнг.

На думку Олександра Мішина, в цьому регіоні Україна могла б розраховувати на співпрацю з Мавританією, Нігером та Чадом.

Чад має потужну армію, яку раніше озброювала Україна. Минулого року президент Чаду Ідріс Дебі був вбитий повстанським угрупованням, пов’язаним з союзником Москви у Лівії фельдмаршалом Халіфою Хафтаром, тож новий керівник Чаду Махамат Дебі, син загиблого, має ще й особисті претензії до Росії. Втім, він теж фактично є керівником військового режиму.

Махамат Дебі

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Махамат Дебі 2021 року став керівником військового уряду Чаду після того, як повстанці, пов’язані з проросійськими силами в Лівії вбили його батька

У Західній Африці Україні буде важко або неможливо отримати підтримку з боку низки країн, каже кореспондент BBC News Afrique Ніколя Негос.

Це можна побачити на прикладі Сенегалу, який хоч і не є найбільшою країною регіону, але має великий вплив, а його президент Макі Саль очолює Африканський Союз.

“У Сенегалу давні дружні стосунки з Росією, яка багато років є привілейованим партнером. Тож Сенегал не хоче дратувати Росію, хоче захищати власні інтереси”, – пояснює він.

Негос каже, що коли у березні цього року посольство України в Сенегалі опублікувало на своїй сторінці заклик приєднуватися до боротьби проти Росії, це викликало шок у сенегальському суспільстві.

“Очільник МЗС Сенегалу викликав посла України, щоб він пояснив цю ініціативу і оголошення було зняте зі сторінки посольства у фейсбуку”, – розповідає журналіст.

Водночас мешканці Сенегалу та інших країн Західної Африки стурбовані війною, бо вона спровокувала зростанням цін на харчі.

Тут не поспішають засуджувати Росію і є дуже сильною російська пропаганда.

Юрій Пивоваров

Автор фото, Посольство України в Сенегалі

Підпис до фото, На думку посла України в Сенегалі Юрія Пивоварова, у заявах про “нейтралітет” у війні маскується проросійська позиція деяких західноафриканських політиків

“Війна чітко виявила справжнє обличчя переважної частини політичного істеблішменту більшості країн субрегіону, які відверто стали на бік країни-агресора, засуджуючи у т.зв. конфлікті Україну”, – розповідає посол України в Сенегалі Юрій Пивоваров.

На його думку, заяви керівництва цих країн про нібито “нейтралітет” в оцінці війни є “маскуванням їхньої по суті проросійської позиції”.

Сенегал

Автор фото, Олександр Овчаров

Підпис до фото, Україна намагалася допомогти переозброєнню армії Сенегалу і у 2017 році продала 6 РСЗВ БМ-21 “Град”, які тоді показали на військовому параді в Дакарі

Сенегал, каже він, обійняв “декларативно нейтральну (фактично – проросійську) позицію, жодним чином не засудивши російського агресора та не назвавши цю агресію війною (виключно конфліктом)”.

За його словами, найбільше в регіоні Україну підтримують Кот-Д’Івуар та Ліберія, де 15 років перебували українські миротворці.

збір какао

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Кот-Д’Івуар – одна з африканських країн, яка найбільше підтримує Україну в ООН, а ще звідси йде какао для української кондитерської індустрії

Окрім того, принаймні підтримують в ООН Україну Гана та Нігерія, яка є найбільшою економікою континенту з понад 200 млн населення.

Олександр Мішин зазначає, що Нігерія є однією з найбільших демократій світу, зі зростаючою цифровою економікою та креативною індустрією, і всі ці фактори роблять її бажаним партнером для України.

“Відносини України з обома країнами є слаборозвиненими скоріше через брак уваги і упередження політиків та бізнесменів”, – відзначає він.

Алассан Уаттара

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, За словами Олександра Овчарова, президент Кот-Д’Івуару Аллассан Уаттара ще 5 років тому прагнув до розширення співпраці з Україною, але у Києві не звернули на це увагу

На думку експосла в Сенегалі (2013-2019) та Кот-д’Івуарі Олександра Овчарова, Україні варто в Західній Африці приділити найбільшу увагу співпраці з Кот-Д’Івуаром, президент якого Алассан Уаттара прагнув до розвитку відносин з Україною, особливо у військовій галузі. Але взаємності не дочекався – у 2018 році візит керівника МЗС України до Західної Африки скасували.

“Кот-д’Iвуар і Сенегал – це конкуренти за вплив у Західній Африці, вони з ревнощами стежать одним за одним. На жаль, Сенегал демонструє готовність до співпраці з Україною переважно на словах, на відміну від івуарійців, які прагнуть конкретних кроків. Івуарійці 2018 року нам готові були виділити урядовий літак, щоб прилетів наш міністр, але візит скасували з незрозумілих причин. Зараз пожинаємо плоди того, як до Африки ставилися раніше наші чиновники”, – розповідає він.

19 липня Володимир Зеленський провів перемовини з Уаттарою, щоб “відкрити нову сторінку у взаєминах з Африкою”.

Пропустити Twitter допис, 3

Кінець Twitter допису, 3

У Східній Африці найбільшу підтримку Україна отримує від Кенії.

22 лютого представник Кенії в ООН Мартін Кімані засудив визнання Росією “ДНР” та “ЛНР”, і ситуацію, коли могутні учасники Радбезу ООН порушують міжнародне право, провів паралелі з історією Африки.

Мартін Кімані

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Промова представника Кенії в ООН Мартіна Кімані на підтримку цілісності України від 22 лютого мала великий

“Кенія та майже всі африканські країни були народжені на руїнах імперій. Ми не малювали наші кордони самостійно. При здобутті незалежності, якби ми вирішили створювати держави на основі етнічної, расової чи релігійної однорідності, ми все ще вели б криваві війни через багато десятиліть”, – зазначив кенійський дипломат під час виступу.

Він засудив силову зміну кордонів.

“Ми маємо завершити наше відновлення з попелу мертвих імперій таким чином, щоб не повернутися назад у нові форми домінування та гноблення”, – відзначив він.

“Кенія активно підтримувала Україну ще до початку війни”, – розповідає Беверлі Очієнг.

Праведник

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Посол України в Кенії Андрій Праведник каже, що кенійці активно підтримують Україну і на міжнародній арені, і пожертвами

Тим не менше, виступ посла України в кенійському парламенті не дозволили. Однак у посольстві України кажуть, що політична й інтелектуальна еліта країни розуміє, що Росія є агресором, а промова Мартіна Кімані з осудом російської політики мала потужний розголос на континенті.

“Кенія завжди виступала на боці України в міжнародних організаціях”, – відзначає посол України в Кенії Андрій Праведник.

За його словами, у Кенії є благодійний рахунок, і щодня 50-70 кенійців перераховують гроші на підтримку України.

“Суми невеликі, але для нас не сума важлива, а сам факт, що нас кенійці підтримують”.

Кібера

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, У бідному районі Найробі – Кібера – художники з колективу Maasai Mbili виступили проти нападу на Україну і створили такі мурали
Кібера

Автор фото, Getty Images

Посольство проводить благодійні заходи, які інформують кенійців про ситуацію в Україні. На одному з них кенійська співачка заспівала “Червону Калину” українською та суахілі – це відео стало вірусним в Україні.

Інші великі країни Східної Африки – Танзанія та Уганда – хочуть залишатися осторонь конфлікту.

“Президент Уганди Мусевені сказав, що його країна утрималася від голосування на ГА ООН, оскільки Уганда буде керувати Рухом неприєднання і не може приймати чийсь бік у конфлікті”, – каже Беверлі Очієнг.

На днях до Мусевені має прибути Сергій Лавров.

Ефіопія

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Проросійська демонстрація в Ефіопії, 2 березня 2022 року. В Ефіопії поширені антизахідні настрої, Захід звинувачують у втручанні у внутрішні справи і спробі перешкодати Ефіопії стати регіональним лідером

У регіоні Африканського Рогу (Ефіопія, Еритрея, Сомалі та Джибуті), за словами Олександра Мішина, Україна зіткнулася з потужним російським впливом та антизахідними настроями в Еритреї та Ефіопії, адже через війну в останній США вже наклали санкції на Еритрею і підготували санкції для ефіопських чиновників. Мав наслідки і брак уваги України до Ефіопії у 2010-х роках, коли ця 120-мільйонна країна зробила стрибок в розвитку.

Офіційно Ефіопія, попри давні зв’язки з Росією та підписану минулого року військову угоду, російську агресію не коментує.

Водночас уряд маленької, але стратегічно важливої країни Джибуті – торгового центру регіону, який мріє стати “африканським Сингапуром”, – підтримує цілісність України. Президент Джибуті Ісмаїл Омар Гулле в інтерв’ю Africa Report засудив війну проти України та її цілісності та закликав захистити цивільних українців.

Президент Джибуті

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Президент Джибуті засудив вторгнення Росії і атаки проти цивільних

У регіоні Південної Африки Україна подекуди стикнулася з сумішшю невдоволення “колективним Заходом” та ностальгією за Радянським Союзом, наступником якого деякі місцеві мешканці вважають Росію.

Стівен Грузд вказує на те, що всі країни регіону, які не засудили напад Росії – ПАР, Намібія, Ангола, Зімбабве, Мозамбік – керуються колишніми повстанськими рухами, яким СРСР надавав підтримку в боротьбі проти колоніальних імперій та режиму апартеїду в ПАР.

“У цих країнах є відчуття обов’язку перед Росією, яка для них дорівнює СРСР, що допоміг позбутися колоніалізму та апартеїду. Загалом серед суспільства ця думка вкорінена так широко, що ніякі аргументи не сприймаються, їх навіть не почують”, – зазначає посол України в ПАР Любов Абравітова.

Виключення – Замбія, Малаві, Ботсвана, Маврикій, які отримали незалежність у 1960-х без війн. Вони як правило і підтримують Україну в ООН.

На думку африканіста Олександра Мішина, нещодавно обрані лідери Замбії та Малаві Хакаінде Хічілема та Лазарус Чіквера, саме презентують ті демократичні цінності, які захищає Україна, з ними треба комунікувати, щоб спробувати переконати інших лідерів.

Абравітова

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Посол України в ПАР Любов Абравітова розповідає, що у деяких країнах Південної Африки існує відчуття обов’язку перед Росією, яку прирівнюють до Радянського Союзу, і це заважає Україні доносити свою позицію

Найбільша країна регіону та найрозвиненіша економіку континенту – ПАР.

“ПАР намагається себе презентувати як посередника, але зусилля, які для цього зроблені, важко назвати серйозними”, – розповідає Стівен Грузд.

З Путіним президент ПАР Рамафоса поговорив 10 березня, з Зеленським – аж у середині квітня.

“Якщо хтось каже про намір посередництва, це мало статися набагато раніше. У нас ваша посол боролася, щоб просто поспілкуватися з міністром закордонних справ, щоб дійти до президента, і її критикували через це, казали, що вона не на рівні міністра, не на рівні президента, казали про протокол, що не можна запитувати про зустріч з ними. Врешті-решт ці розмови відбулися”, – каже Стівен Грузд.

Водночас на його думку, війна поставила ПАР у складне становище, бо країна на міжнародній арені офіційно підтримує територіальну цілісність усіх держав.

У ПАР живе активна українська громада

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, У ПАР живе активна українська громада

За словами Любові Абравітової, політики і бізнесмени ПАР чудово розуміють, що насправді відбувається між Росією та Україною. Але країна проголошує нейтралітет, критикує санкції проти Росії та постачання озброєнь Україні, що, на її думку, затримує перемовини.

Водночас проросійські настрої сильно критикує опозиційна партія Демократичний альянс, лідер якої відвідав Україну навесні. Проте найближчим часом вона не бачить підстав для зміни політики ПАР.

Однак, медіа в ПАР, на відміну від преси багатьох інших африканських країн, склали тест на неупередженість, відзначає Абравітова.

“Вони доносять нашу позицію у невикривленому вигляді”.

Тож, каже дипломатка, Україні варто потроху змінювати суспільну думку через є діалог з релігійними та бізнес-організаціями, партіями та ЗМІ.

Лусіндісо Малгас

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Відомий південноафриканський підприємець Лусіндісо Малгас у квітні відреагував на війну плакатом про готовність “викрасти та піддати тортурам” Путіна

За зброєю

На сьогодні чотири країни Африки приєдналися до Консультативної групи оборонної підтримки України – Марокко, Туніс, Ліберія та Кенія. Інформації про передачу ними якихось озброєнь поки що немає.

Водночас вже кілька місяців ходять чутки, що і Україна, і Росія намагаються викупити якусь зброю, яку раніше продали на континент з 1990-х років, але публічного підтвердження цього майже немає.

Виключенням стала поїздка у травні за зброєю до Африки депутата від партії Зеленського Артема Чорноморова, який публічно повідомив про це в соцмережах.

У коментарі BBC News Україна пан Чорноморов розповів, що їздив до Чаду.

“Місія звершилася успішно. Це були перемовини про авіацію. Чад відгукнувся на наше прохання і поставився з розумінням до тієї проблеми, яку ми маємо. Керівництво Чаду розуміє, що в нас відбувається, бо в них теж є терористичні організації, такі як “Боко Харам”, – пояснив депутат.

Чад

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Чад має одну з найсильніших армій в регіоні

“Вони кажуть, що не можуть подарувати нам зброю, бо є бідною країною, але охоче йдуть на діалог щодо купівлі”, – пояснив депутат.

Чад протягом останніх 20 років був одним з основних покупців української зброї в Центральній Африці. Зокрема, за даними Державної служби експортного контролю, у 2007-2018 роках Україна поставила Чаду 9 штурмових літаків Су-25, 1 винищувач Міг-29, 4 гелікоптери Мі-24.

Більшість озброєнь до Чаду надійшла у 2007-2009 роках в розпал війни в цій країні і допомогла тодішньому президенту Ідрісу Дебі перемогти повстанців.

мапа продажу озброєнь

Дружба ПАР та Росії стала перепоною для отримання Україною зброї з цієї країни, де працюють потужні виробники військової техніки та озброєння – DCD Group, Paramount Group, Denel Dynamics, Armscor, Denel SOC Ltd.

Посол України в ПАР Любов Абравітова каже, що питання постачання зброї для України з ПАР є серед пріоритетів, але реалізувати його складно.

“З огляду на позицію ПАР, контроль державою всього військового виробництва… будь-які ініціативи з продажу озброєння будуть блокуватися урядом ПАР. Це нам підтверджують і наші партнери, і самі виробники”, – пояснює вона.

За словами Абравітової, навіть європейські країни, які мають на озброєнні зброю чи техніку з ПАР не можуть одержати сертифікат для її експорту Україні.

“Я думаю, що приватні компанії можуть розглядати продаж зброї Україні або Росії, але я не знаю, чи можуть вони обійти державний контроль для цього”, – вважає Стівен Грузд.

Що ж до Росії, наразі немає публічної інформації про те, що вона викуповує зброю, раніше продану в країни Африки. Очікування щодо цього можуть підживлюватися публікаціями в ЗМІ, в яких автори ставлять питання, чим Росія буде швидко заміщати великі втрати техніки на полі бою в Україні та її великою роллю в експорті озброєнь на континент.

У 2017-2021 роках, за даними SIPRI, Росія посідала друге місце серед експортерів зброї у світі після США.

Дані SIPRI за 2016-2020 роки показують, що на Алжир припадало 14,2% російського експорту зброї (4,2 млрд. дол), Єгипет – 11,8% (3,3 млрд. дол), Анголу – 1,7% (0,5 млрд дол.) Серед помітних покупців також були Нігерія, Судан та Ефіопія.

Як українцям переконати африканців

Експерти пропонують кілька варіантів.

Серед них – розкриття “сутності російського імперіалізму”.

“Треба руйнувати ті наративи, які Росія пробує насадити Африці, говорити про спільні долі України та Африки. В Африці є популярним дискурс проти неоколоніалізму, про можливість самим обирати свою долю. Україна теж хоче самостійно визначати свою долю”, – пропонує африканістка з Global Ukraine Foundation Марта Олійник-Дьомочко.

Олександр Мішин вважає, що необхідно подолати байдужість частини африканців до війни, демонструвати їм колоніальний характер сучасної Росії, загрози від її політики для Африки.

“Росія використовує щодо країн пострадянського простору принцип “поділяй та володарюй”, в Україні – у формі колоніальної війни”, – пояснює Мішин.

На його думку, успіх одного проєкту реколонізації може зробити африканців жертвами іншого.

“Кордони африканських країн успадковані від колишніх колонізаторів. Якщо якась країна раптом вирішить розпочати їх ревізію, то Африка зануриться у нескінченний хаос”, – вважає африканіст.

Стівен Грузд погоджується з цією тезою.

“В Африці так багато суперечок через кордони, багато країн мають територіальні претензії, і у 1960-х роках африканці вирішили, що попри те, що кордони проведені часто тупо і походять з часів колоніальних імперій, вони змушені прийняти ці кордони, бо інакше вся система вийде з-під контролю”, – пояснює він.

Інший крок – спілкування з лідерами громадської думки. Олександр Мішин пропонує організувати візити відомих африканців до України.

“Якщо хтось з відомих африканців публічно засудить напад на України, наприклад, люди рівня нобелівського лауреата Волє Шоїнки, сенегальського співака Юссу Н’Дура, відомі спортсмени, це матиме вплив”, – вважає він.

Анджелік Кіджо

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Бенінська співачка Анджелік Кіджо, одна з найпопулярніших в Африці, брала участь в концерті United for Ukraine в Парижі у березні

Україні також варто постійно висвітлювати постачання продуктів до Африки на всіх можливих майданчиках, вважає Марта Олійник-Дьомочко.

Треба “показати, що ми не залишили африканські країни з цими продовольчими проблемами попри війну. Треба показувати, що Україна є надійним партнером”, каже вона.

Чад

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, У госпіталі Нджамени Маріам Алі годує свого сина. Чад не купував багато зерна в Україні, але зростання цін внаслідок пандемії, неврожай минулого року і зростання цін внаслідок російсько-української війни призвели до поширення недоїдання в країні

На думку африканіста Артема Гудкова, Україні варто відмовитися назавжди від підходу, коли відносини будуються на спробах продати Африці якомога більше українських товарів.

“У нас всі візити концентрувалися на тому, щоб в нас щось купили”, – каже він.

Депутат Артем Чорноморов, який до обрання в Раду займався агробізнесом і опікується зв’язками з країнами Центральної Африки, погоджується, що настав час для інвестицій з боку України.

“В Африці потрібно інвестувати в сільське господарство, тваринництво, переробку. Також Україна може бути великим виробником насіння, особливо ячміню та пшениці для цих країн”.

Артем Гудков також радить відкрити філії українських вишів в Африці.

КПІ

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, До повномасштабного нападу Росії в Україні навчалося 28 тисяч студентів з країн Африки. На фото – галявина біля Київського політехнічного університету

Завдання для дипломатів

Завдання на африканському напрямку тепер виконуватиме призначений Зеленським спецпредставник України на Близькому Сході та в Африці Максим Субх.

Максим Субх

Автор фото, МЗС України

Підпис до фото, Володимир Зеленський 12 липня призначив експосла в Алжирі Максима Субха спецпредставником України в країнах Близького Сходу та Африки

Україна планує посилити економічну співпрацю: створювати спільні підприємства в Африці, підписати низку угод про торгівлю, залучати будівельні компанії з Африки до проєктів відновлення України, впроваджувати дистанційне навчання африканських студентів. Всі ці питання обговорять під час турне Дмитра Кулеби Субсахарською Африкою, запланованого на осінь.

Також планується збільшення присутності у ЗМІ. За словами Субха, у низці країн вже є “проукраїнські хаби” з числа відомих журналістів, політологів, блогерів та інфлюенсерів.

“Будемо привертати увагу насамперед африканських країн до того, що політика неоколоніалізму, яку, по-суті, наразі проводить Росія проти України є тим ганебним явищем, з яким африканські народи боролися упродовж століть”, – пояснює Субх.

Змінити ставлення африканських країн, які мають десятиріччя дружби з Москвою, складно, але аргументів вистачає.

“На нашій стороні міжнародне право та міжнародна спільнота. Ми працюємо над поступовою зміною позиції цих країн на проукраїнську, що відповідатиме принципам зовнішньої політики самих цих країн: повага до суверенітету, незалежності та територіальної цілісності країн, непорушність кордонів, не застосування сили для вирішення конфліктів, невтручання у внутрішні справи”, – пояснює Субх.

За його прогнозом, посилення міжнародних санкцій послабить співпрацю Росії з Африкою.

саміт

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, У 2019 році у Сочі пройшов саміт Росія-Африка, на який прибули десятки лідерів африканських держав. Цього року Росія може спробувати організувати новий масштабний саміт у Санкт-Петербурзі

Україна також закликатиме африканські країни уникати участі в саміті Росія-Африка, який Кремль планує провести у 2023 році.

“Завдяки нашій роботі африканські країни дедалі глибше усвідомлюватимуть токсичність співпраці з РФ, як з країною, яка грубо порушує норми міжнародного права та Статут ООН”, – зазначає Субх.

ввс

MIXADVERT

ютос