Шпигунський скандал на КБ “Південне”. Росії могли “злити” секретні розробки і проєкт “Сапсан”

 

сапсан

Автор фото, https://defence-ua.com

Підпис до фото, ОТРК “Сапсан”. Над його створенням Україна почала працювати ще 15 років тому

Українські правоохоронці затримали інженерку дніпровського підприємства “КБ Південне”, яка, як каже слідство, працювала на російські спецслужби. Підозрювана серед іншого “злила” противнику інформацію про український оперативно-ракетний комплекс “Сапсан”.

  • Олег Черниш
  • BBC News Україна

 

Про це свідчать дані, оприлюднені в єдиному державному реєстрі судових рішень.

Якщо версія правоохоронців підтвердиться, то це може бути найгучнішою шпигунською справою останнього часу у сфері технологій, адже Росія могла отримати доступ до найновітніших українських військових розробок провідного підприємства країни.

Підозрювана, яку, за даними ВВС News Україна (це підтвердили у суді та адвокат обвинуваченої), звати Перькова Резеда Індусовна, є інженером державного конструкторського бюро “Південне” ім. М.К. Янгеля в Дніпрі.

Її затримали правоохоронці в Дніпрі 7 вересня, суд арештував її на 2 місяці.

Підозрювана не визнає своєї провини, про це ВВС News Україна розповів її адвокат. Він вже подав апеляційну скаргу.

перькова

Автор фото, VK/Резеда Перькова

Підпис до фото, Резеда Перькова народилась в Росії, але працювала інженером на українському стратегічному підприємстві.

Хто така Перькова

Резеда Перькова народилась в Казані (Татарстан, Російська Федерація) 31 серпня 1960 року. До заміжжя мала прізвище Мінгазова.

На КБ “Південне” вона працює інженером 1-ої категорії відділу 102 (відділ проєктування літальних апаратів) і має допуск до державної таємниці за формою 2 (для роботи із секретною інформацією, що має ступені секретності “Цілком таємно” та “Таємно”).

Слідство стверджує, що підозрювана ввечері 2 червня отримала повідомлення на свій месенджер Viber від співробітника ФСБ Росії Зикова Є. В.

Вочевидь, мова йде про співробітника 9-го управління департаменту оперативної інформації 5-ї служби ФСБ Євгенія Володимировича Зикова. Його профайл як “воєнного злочинця” розміщений на сайті НАЗК в переліку тих, щодо кого необхідно запровадити санкції.

Зиков, за даними слідства, прямо попросив Перькову про співпрацю.

“Політична та економічна незалежність зруйнована, Україна поневолена та керується з-за кордону. Усвідомте реальне становище країни. Допоможіть Росії. Це єдиний спосіб захистити український народ, який потребує повернення до своїх історичних джерел союзу з Росією”, – наводиться в судовому рішенні текст повідомлення від росіянина.

зиков

Автор фото, sanctions.nazk.gov.ua

Підпис до фото, Профайл Євгенія Зикова на сайт НАЗК. З початку війни агентство допомагає в складанні санкційних списків

Надалі спілкування між Перьковою і Зиковим відбувалось в месенджері телеграм.

“Я підготую, систематизую та подумаю. Стрьомно. СБУ не сплять”, – нерішуче погодилась на співпрацю підозрювана.

Проте, вже на наступний день – 3 червня – вона, як каже слідство, надіслала першу інформацію своєму куратору з ФСБ.

У матеріалах справи йдеться, що співробітниця стратегічного підприємства допомагала корегувати ракетні удари по заводу “Південмаш”, вказувала, де розміщуються українські військові, а також достатньо регулярно надсилала російському куратору дані про новітні розробки, над якими працює КБ “Південне”.

В одній з переписок вона вказує, що створенням нового українського ракетного комплексу займається “дуже близька” її людина.

Керівником групи проєктного відділу КБ “Південне” є Валерій Перьков. Він може бути чоловіком Резеди Перькової. Вони вчились в одному і тому самому навчальному закладі – Балтійському державному технічному університеті “Военмех” ім. Д.Ф. Устинова (Санкт-Петербург) – і закінчили його в одному році (1988).

Там вони отримали спеціальність на кафедрі “Високоенергетичних пристроїв автоматичних систем”.

В російській соцмережі “Вконтакте”, де вони обоє зареєстровані, вказано, що в обох них є сини Тимур (повідомляється, що з 2012 до 2019 року працював в КБ “Південне”) і Євгеній (працює інженером в КБ “Південне”).

Ще в 2021 році Валерій Перьков в українських ЗМІ представляв новітню розробку КБ “Південне” – зенітно-ракетний комплекс “Кільчень”.

Нині його дружину підозрюють в тому, що вона “злила” росіянам інформацію про цю розробку.

Підозрювана не визнає свою провину – ідеться в рішенні суду. Її адвокат Сергій Потьомкін відмовився розповісти ВВС News Україна більше подробиць про позицію сторони захисту.

“На жаль, я не можу нічого коментувати, ви ж розумієте, що це за справа…”, – сказав він і додав, що подав апеляцію на арешт підзахисної та очікує на її розгляд.

перьков

Автор фото, Скріншот з відео

Підпис до фото, Валерій Перьков в 2021 році давав багато інтерв’ю ЗМІ. Він розповідав про роботу над новітнім українським ЗРК “Кільчень”

Що таке “Кільчень”?

Зараз ЗСУ використовують переважно радянські зенітно-ракетні комплекси, такі як “С-300” і “Бук”.

Про розробку вітчизняного ЗРК “Кільчень” активно почали говорити минулого року. В квітні 2021 року КБ “Південне” повідомило, що готове почати роботу над створення “інноваційної зенітної ракетної системи” “Кільчень” з можливістю враження цілей на відстані 280 км.

До складу комплексу мали б входить до 6 ЗРК, які здатні вражати зокрема і балістичні цілі.

Ідеї щодо розробки “Кільчені” з’явились ще в 2018-19 рокам, але не виділили фінансування.

Створити перший зразок цієї зброї планували до 2024 року. “Першою чергою ми плануємо за три роки розробити зенітно-ракетний комплекс у комплектації, мінімально необхідній для ведення бойової роботи”, – казав в коментарі ЗМІ у листопаді 2021 року конструктор Валерій Перьков.

За його словами, ця розробка не має аналогів у світі. На створення та випробування суперсучасної системи пішло 5 років та понад 7 млрд гривень. Один комплекс “Кільчені” коштує близько 150 мільйонів доларів США, що значно дешевше всесвітньо відомого американського ЗРК “Patriot”.

При цьому “Кільчень” вдвічі потужніша і на порядок краща за здатністю визначати цілі, запевняв Перьков.

В кінці минулого року керівництво КБ “Південного” прогнозувало, що рішення про початок виготовлення ЗРК має бути ухвалено українською владою “через кілька місяців”. Але публічно міністерство оборони України так і не повідомляло, що почало фінансувати виробництво “Кільчені”.

кільчень

Автор фото, defence-ua

Підпис до фото, Проєкт українського ЗРК “Кільчень”

Однак, в серпні 2022 року Резеда Перькова, за даними СБУ, скопіювала і переслала в ФСБ 30 фотознімків презентаційних матеріалів про цю зенітно-ракетну систему.

Крім того, вона повідомила, що отримала технічні вимоги до “Кільчені”. Начебто конструкторам поставили завдання зробити так, щоб ЗРК працювало по цілях, що низько летять (від 5 метрів).

Крім інформації про ЗРК, підозрювана також нібито передала ФСБ дані про розміщення цехів, де ремонтують ракетні комплекси “Точка-У”. Крім того, у справі йдеться, що Перькова надсилала інформацію про новітні українські розробки. Зокрема, за її даними, в Україні почався проєкт перероблення авіаційних радянських ракет Р-27 для наземних установок.

“Людина, на яку навішують цю роботу, вважає справу провальною. Але начальство наполягає. Фінансуватиме Благодійний фонд “Повернися живим”, – зазначила вона в переписці із Зиковим, яка йде у матеріалах справи.

двигун

Автор фото, КБ Південне / “Український мілітарний портал”

Підпис до фото, Відомо, що ракетний двигун для проєкту “Грім-2” (експортний варіант “Сапсана”) пройшов заводські випробування

Повернення “Сапсана”?

Але найбільше російські спецслужби зацікавив майже легендарний український “Сапсан”.

Він задумувався майже 15 років тому як єдиний в Україні новітній оперативно-тактичний ракетний комплекс (ОТРК) дальньої дії.

“Сапсан” мав стати потужною відповіддю російському “Іскандеру”.

Він мав в собі поєднати властивості систем залпового вогню, тактичних та оперативно-тактичних комплексів, а заявлена дальність складала б до 500 км

Роботи з його створення почалися за президенства Віктора Ющенка в 2005 році. Завершити цей проєкт планувалось в 2012 році, але він раптово був зупинений за президентства Віктора Януковича в 2013-му.

Про повне згортання проєкту “Сапсан” повідомив тодішній міністр оборони Павло Лебедев в червні 2013 року. Зараз він у розшуку і, за попередніми даними, переховується в анексованому Росією Криму.

Про поновлення “Сапсану” так і не було оголошено. Хоча чиновники доволі часто згадували про гостру потребу для України мати свій далекобійний ракетний комплекс.

“Наші конструктори відпрацьовують оперативно-тактичну ракету, яка за своїми показниками перевищує той проєкт, який свого часу отримав назву “Сапсан”. Ми створюємо виробництво повного циклу, починаючи від ракетного палива і закінчуючи бойовою частиною ракети, яка буде відповідати кращим стандартам з оперативно тактичних ракет, які є у світі”, – казав в грудні 2015 року секретар РНБО Олександр Турчинов.

В 2016 році ЗМІ повідомили, що начебто Україна виготовляє ракетний комплекс “Грім-2” (далекобійність до 280 км) на базі “Сапсану”, але не для себе, а на замовлення Саудівської Аравії.

 

В лютому 2021 року міністр оборони Андрій Таран заявив, що “Сапсан” готовий на 80% і “необхідно зробити останній крок” та доробити перший зразок цієї новітньої зброї.

Однак тема наявності в ЗСУ “таємного “ракетного комплексу сплила вже під час повномасштабної російсько-української війни. На російській авіабазі в Новофедорівці біля Сак в Криму вдень 9 серпня пролунали вибухи. Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у своїй статті на сайті “Укрінформу” визнав, що це були “ракетні атаки”.

Але Україна офіційно не має ракетних комплексів такої дальності (близько 200 км), а США і західні партери поки що відмовлялись задовольняти запит Києва на поставку далекобійних ракет ATACMS.

В ЗМІ почали поширюватись здогадки, що Україна могла в таємному режимі доробити “Сапсан” (або ж “Грім-2”) і вдарити ним по Криму.

крим

Автор фото, Reuters

Підпис до фото, Дим від вибухів на військовому аеродромі в Новофедорівці. РФ не визнала, що це був саме ракетний обстріл

В переписці зі співробітником ФСБ РФ інженер Перькова з КБ “Південне” підтверджує інформацію, що проєкт “Сапсан” відновився.

“Відновлено роботи на тему Сапсан (аналог Іскандера) (земля-земля), зупинені кілька років тому. Зараз женуть і вимагають льотні випробування навіть раніше від наземних”, – повідомлення такого змісту відправила Парькова російському спецслужбовцю 7 червня.

Він напряму запитав інженера КБ “Південне”, чи могли українці завдати удару по Новофедорівці саме “Сапсаном” чи “Громом”:

  • – “Обстріл нашого військового аеродрому позавчора у Новофедорівці. Це були ваші: Сапсан чи Грім? Можливо, дослідні зразки, на якій там усі стадії готовності, проясніть, будь ласка“.
  • Доброго ранку! “Сапсан” дорівнює “Грім”. До прильоту по Павлограду (обстріл Павлограду був 2 липня, – Ред.) був на стадії готовності та виходу виробу. Після прильоту виготовлення зупинилося, але не скасувалося“, – відповіла Перькова.

Вона також пояснила, що є два типи ракет для “Сапсана”: калібром 900 мм і дальністю 500 км та калібром 600 мм з дальністю 280 км.

Щодо безпосередньо вибухів в Новофедорівці, то, за словами Перькової, “київські генерали про це нічого не знають”.

ввс

MIXADVERT

ютос