Пандемія COVID-19, яка охопила практично весь світ, викликає в людей страх, тривогу і навіть паніку. Утім, існує й оптимістичніший погляд на ситуацію, що склалася. Несподівана перерва у вже звичному стрімкому перебігу життя дає нам можливість замислитися і, можливо, змінити наше суспільство на краще, вважає німецька письменниця і філософиня Свенья Фласспелер (Svenja Flaßpöhler). Саме час ”зменшити швидкість”, звернутися до нашого внутрішнього світу, переглянути своє ставлення до суспільних цінностей. Про це вона говорить в інтерв’ю DW. Deutsche Welle: Люди зараз тримаються одне від одного на відстані, - як і належить. Ще коли пандемія тільки починалася, ми перестали тиснути одне одному руки. Культура вітання і спілкування зазнає значних змін. Чим ми можемо це компенсувати? Свенья Фласспелер: Навіть не знаю, чи можна це дійсно чимось компенсувати. Ми перебуваємо на самому початку випробування, набираємося досвіду, забути який, швидше за все, вже не зможемо. Ми демонструємо своє ставлення до людини, турботу про неї, радість зустрічі з нею, обіймаючи її, запрошуючи в гості. Усе це зараз радикально змінюється, перевертається з ніг на голову. Такий поворот дається усім нам важко, і це зрозуміло. Німецька письменниця і філософиня Свенья Фласспелер Епідемії, наприклад, чума у середньовіччі чи ”іспанський грип” у 1918 році, траплялися в історії людства не раз. Чи є для нас коронавірус подібним стрес-тестом? Перше, що тут спадає на думку, це книжка Мішеля Фуко ”Наглядати і карати”. Французький історик і філософ писав у ній про в’язницю і дисципліну та ретельно вивчив події початку XVII століття, пов’язані з епідемією чуми. Він вважав, що боротьба проти поширення інфекції - це щось більше, ніж ”виключно” медичні заходи. На його думку, це, радше, перші кроки до дисциплінування суспільства, оскільки нас ізолюють одне від одного, атомізуючи соціальне життя, за нами стежать, нас контролюють. […]